Європою поширюються випадки рідкісного вірусу мавпячої віспи, а найближчим часом вони можуть пришвидшитися. Раніше його фіксували у центральній та західній Африці.
Про це повідомив Ганс Клюге, регіональний директор ВООЗ у Європі у матеріалі The Guardian.
У Міністерстві охорони здоров`я пояснюють, що віспа мавп — віспоподібне захворювання, що спричинюють віруси родини поксвірусів. За клінічними ознаками воно дуже схоже на натуральну віспу. Її характеризують як зоонозне захворювання, тобто те, яке передається від тварини до людини. Водночас віспа мавп у більшості випадків протікає значно легше, ніж натуральна віспа. Іноді вона все ж таки може призвести до летальних наслідків.
Хоча у назві цього захворювання згадуються примати, проте до людини вона може передаватись і від гризунів. Передача цієї віспи від людини до людини носить дуже обмежений характер. Також важливо, що попередня вакцинація від натуральної віспи є високоефективною профілактикою віспи мавп, а специфічного лікування або вакцини проти віспи мавп у широкому доступі немає.
Які є шляхи передачі?
Інфікування відбувається в результаті прямого контакту з кров’ю, біологічними рідинами, ураженою шкірою або слизовою інфікованих осіб чи тварин. Можливим фактором інфікування також є вживання в їжу м’яса інфікованих тварин, яке не було належно термічно оброблене.
Чи можливо інфікуватись людині від людини?
Так, можливо, але за певних умов. Передача вірусу від людини до людини може відбуватися в результаті тісного контакту з інфікованими виділеннями з дихальних шляхів, ушкодженими ділянками шкіри інфікованої людини або з предметами, біологічними рідинами або матеріалами з осередків ураження хворої людини.
Найбільший ризик інфікування мають члени однієї родини, якщо вони мають тривалий особистий контакт з інфікованим членом сім’ї, а також медичні працівники у випадках недостатнього дотримання правил контакту з пацієнтом. Інфікування також може відбуватись через плаценту.
Інкубаційний період (від часу інфікування до появи симптомів), зазвичай, становить від 6 до 16 днів, але може коливатися в діапазоні від 5 до 21 дня.
У період інвазії (тобто проникнення до організму) віспа мавп супроводжується гарячкою, сильним головним болем, збільшенням лімфатичних вузлів, болем в спині, у м’язах і сильною астенією (слабкістю). Такі симптоми можуть тривати до 5 днів. Потім через кілька днів після інвазії починається період висипки.
У 95% випадків висипка виникає на обличчі, а потім поширюється на інші частини тіла. У 75% випадків – це долоні та ступні.
Останні виявлені випадки у Великобританії також показали, що первинним місцем появи висипу можуть бути статеві органи, якщо передача відбулася під час статевого акту. До повного зникнення кірочок, які виникають внаслідок висипання, може пройти до трьох тижнів. У деяких пацієнтів може спостерігатись збільшення лімфатичних вузлів, що є характерною ознакою віспи мавп в порівнянні з іншими схожими захворюваннями.
Як діагностують віспу мавп?
Рекомендованим методом діагностики залишається ПЛР-тестування. Для цього досліджуються вміст або покриви висипань.
Яка буває профілактика?
Основним способом запобігання поширенню інфекції залишається підвищення рівня знань про цю недугу та про фактори ризику. Важливо, щоб люди знали шляхи передачі та уникали тісних контактів з інфікованими.
Важливим способом профілактики не лише цього захворювання залишається миття рук, також відіграють роль заходи епідемічного нагляду та оперативне виявлення нових випадків.
Чи зареєстровані випадки вірусу мавпячої віспи в Україні?
В Україні випадків захворювання на такий різновид віспи не зафіксували. Водночас такі випадки вже зафіксовані у країнах Європи. В Україні вірус мавпячої віспи внесений до Переліку біологічних патогенних агентів, що підлягають епідеміологічному нагляду (спостереженню).
Через виявлення випадків захворювання у світі, в Україні провели екстрене засідання Оперативного центру реагування на надзвичайні ситуації у галузі громадського здоров’я. Наразі відбувається оцінка рівня ризику спалаху цього захворювання для України.
Нагадаємо, що через нелюдські умови життя та принесені російськими окупантами інфекції серед населення поширилася низка хвороб, зокрема вітряна віспа.