Алергія — одна з тих проблем, до яких люди часто ставляться дивно. Якщо болить зуб — ми йдемо до стоматолога. Якщо починає боліти серце — шукаємо кардіолога. А от коли кілька місяців поспіль закладений ніс, сльозяться очі, свербить шкіра або після певної їжі з’являється висип, люди б мали йти до алерголог львів, але багато хто просто купує чергові таблетки в аптеці.
Я не раз помічав, що саме так люди можуть роками жити з симптомами, не розуміючи, що їх можна нормально контролювати. Причому іноді людина вже навіть не сприймає свій нежить чи свербіж як проблему — просто звикає. Але алергія не повинна бути постійним фоном життя.
Хто такий лікар-алерголог?
Лікар-алерголог — це спеціаліст, який займається захворюваннями та реакціями, пов’язаними з неправильною або надмірною відповіддю імунної системи на певні речовини. Якщо сказати зовсім просто, завдання алерголога — розібратися, на що саме реагує організм, чи справді це алергія і що з цим робити далі.
Мені подобається саме такий підхід, тому що просто прибрати симптом — не завжди означає вирішити проблему. Можна нескінченно користуватися засобами від нежитю, але якщо людина щоразу починає чхати, коли приходить весна, логічніше розібратися з причиною.
Алерголог займається не тільки класичною «алергією на пилок». До нього звертаються з алергічним ринітом, кон’юнктивітом, кропив’янкою, деякими видами дерматиту, харчовими та медикаментозними алергіями, реакціями на укуси комах, а також із певними формами бронхіальної астми.
І ще одна річ, яку я вважаю принциповою: не кожен висип або нежить є алергією. Симптоми можуть бути дуже схожими, а причини — зовсім різними. Тому намагатися поставити собі діагноз за пошуком у Google — не найкраща ідея.
Які захворювання лікує алерголог?
До алерголога найчастіше звертаються з такими проблемами:
- алергічний риніт — постійний нежить, чхання, свербіж і закладеність носа;
- сезонна алергія, зокрема реакція на пилок рослин;
- алергічний кон’юнктивіт, коли сверблять, червоніють і сльозяться очі;
- бронхіальна астма, у тому числі алергічного походження;
- кропив’янка;
- ангіоневротичний набряк;
- атопічний та контактний дерматит;
- харчова алергія;
- реакції на лікарські препарати;
- алергія на домашній пил, пилових кліщів, цвіль;
- реакції на котів, собак та інших тварин;
- алергія на укуси або отруту комах;
- алергія на латекс;
- тяжкі алергічні реакції, зокрема анафілаксія.
Причому проявлятися алергія може далеко не однаково. В однієї людини це буде звичайне чхання, в іншої — висип, у третьої — проблеми з диханням. Саме тому список симптомів у різних пацієнтів може бути абсолютно різним.
Чому взагалі виникає алергія?
Ось тут, на мою думку, найцікавіше. Наша імунна система створена для захисту організму. Вона повинна розпізнавати те, що потенційно небезпечне, і реагувати на це. Але при алергії система захисту іноді реагує на цілком звичайні речовини так, ніби перед нею серйозна загроза.
Наприклад, пилок берези для більшості людей — просто пилок. А для людини з алергією він може стати причиною чхання, сльозотечі, свербежу та закладеності носа.
Подібна реакція можлива на пилових кліщів, цвіль, певні продукти, медикаменти, шерсть і лупу тварин, отруту комах та багато інших речовин.
Чому саме в конкретної людини виникла алергія? Тут немає однієї причини. Значення має спадкова схильність, особливості роботи імунної системи та вплив навколишнього середовища. Причому алергія може з’явитися не тільки в дитинстві. Людина цілком може прожити багато років без подібних проблем, а потім раптом зіткнутися з ними вже в дорослому віці. Тому фраза «у мене ніколи не було алергії» ще не означає, що її не може бути зараз.
Коли варто звернутися до алерголога?
Я б радив не відкладати консультацію, якщо ви бачите певну закономірність. Наприклад, щороку приблизно в один і той самий період починаєте чхати. Або щоразу після контакту з котом з’являється закладеність носа та сльозяться очі. Або після конкретного продукту виникає висип.
Ось у таких ситуаціях вже є сенс не просто купувати препарат від симптомів, а пошукати причину.
Звернутися до алерголога варто, якщо:
- нежить і чхання повторюються без очевидної причини;
- ніс постійно або періодично закладений;
- очі сверблять, червоніють чи сльозяться;
- симптоми з’являються в певний сезон;
- після контакту з тваринами стає гірше;
- вдома або на роботі виникають однакові симптоми;
- періодично з’являється кропив’янка чи інший висип;
- після їжі виникають підозрілі реакції;
- після прийому ліків з’являлися висипання, набряки або інші незвичні симптоми;
- виникає кашель, свистяче дихання або відчуття стискання в грудях;
- симптоми заважають спати та нормально працювати;
- звичайні препарати допомагають ненадовго або взагалі не допомагають.
Особисто я вважаю, що останній пункт дуже показовий. Якщо людина вже змушена постійно щось приймати, щоб просто нормально прожити день, це привід не маскувати проблему далі, а розібратися в ній.
Коли потрібно звертатися негайно?
Тут уже зовсім інша ситуація. Якщо після їжі, ліків або укусу комахи раптово починає набрякати язик, губи чи горло, стає важко дихати або ковтати, з’являється сильна слабкість, запаморочення, втрата свідомості, різке падіння тиску або швидко поширюється висип — чекати планового прийому алерголога не можна.
Так може проявлятися анафілаксія — важка системна алергічна реакція, яка здатна становити загрозу для життя. У такому випадку потрібна невідкладна медична допомога.
Я спеціально наголошую на цьому, тому що іноді люди думають: «Вип’ю щось від алергії й почекаю». При тяжкій реакції така тактика може бути небезпечною.
Як проходить лікування?
Зазвичай усе починається не з величезної папки з аналізами, а з розмови. Лікар розпитує, коли виникли симптоми, як саме вони проявляються, як довго тривають, після чого стає краще або гірше. Може запитати про харчування, домашніх тварин, умови проживання, роботу, ліки, сезонність симптомів та випадки алергії в родині.
На мою думку, це дуже важлива частина прийому. Іноді кілька правильно поставлених запитань дають лікарю більше інформації, ніж десятки аналізів, зроблених навмання.
За потреби алерголог призначає додаткові обстеження. Це можуть бути шкірні алергологічні тести або аналізи крові на специфічні IgE. Але сам результат тесту не повинен розглядатися відірвано від симптомів людини. Тобто позитивний тест ще не означає автоматично, що саме цей алерген є причиною всіх ваших проблем.
Далі лікар підбирає лікування. Комусь достатньо правильно підібраних препаратів і контролю контакту з алергеном. В інших випадках може розглядатися алерген-специфічна імунотерапія.
Суть імунотерапії полягає в тому, що організм поступово привчають до певного алергену за спеціальною схемою. Це не «чарівна таблетка» і не метод для кожного виду алергії, але для правильно відібраних пацієнтів він може бути частиною довготривалого лікування.
І ось тут я б особливо не радив займатися самолікуванням. В алергології дуже легко піти шляхом «здам усе, що можна», а потім отримати цілу купу результатів і не розуміти, що з ними робити.
Краще навпаки: спочатку симптоми й історія людини, потім обґрунтована діагностика, а вже після цього — лікування.
Де у Львові можна звернутися до алерголога?
Якщо ви шукаєте лікаря-алерголога у Львові, я б звернув увагу на медичний центр РІАМЕД. Клініка працює у Львові на вулиці Володимира Великого, 2.
Мені подобається сам принцип, коли медичний заклад намагається не просто надати пацієнту послугу, а розібратися з його конкретною проблемою. Особливо це важливо в алергології, де одна й та сама скарга може мати різні причини.
У РІАМЕД лікарі працюють із сучасними підходами до діагностики та лікування, а також приділяють увагу індивідуальному підходу до пацієнта.
Ще один момент, який для мене має значення, — ставлення до часу людини. Коли ти приходиш до лікаря, хочеться не просто отримати список аналізів, а зрозуміти, що відбувається з організмом і що робити далі. Саме тому я б обирав спеціаліста не тільки за кількістю дипломів на стіні, а й за тим, наскільки зрозуміло він пояснює свої рішення та чи спирається на доказові підходи.