Напередодні свят, на передовій снайпер застрелив молодого офіцера. Його звали Юрко Михайлов і він мріяв завершити війну.
Дорога на околиці Мар’їнки до бойових позицій, якою зазвичай можна дістатись військових, зараз зачинена. Військові кажуть, занадто небезпечно, просто вдень працює, тобто вбиває, ворожий снайпер.
Попри глибокі окопи і високу зелену траву на позиції військових напередодні вбили офіцера. На позиції ще калюжа крові, шанці побиті кулями. Бійниця, в яку примудрився поцілити ворожий стрілець, завішана маскувальною сіткою, але бійці сидять якомога нижче. Сьогодні снайпер знову стріляв.
«Використовують тепловізори, які працюють і вдень, і вночі не заважає їм ні світло, нічого», – кажуть військові.
Бійці пригадують, що загиблий мріяв змінити країну і закінчити цю війну. «З дитинства хотів, та як він був сиротою, то він мріяв військовим стати і казав своїм друзям, які з ним вчилися, що він стане офіцером, змінить цю країну і хоче закінчити цю війну», – розповідає побратим.
Олег з Юрком з одного випуску – місяць тому святкували випускний у військовій академії – 21-річний Юра того дня був сповненим надій. «Він був щасливий і дуже хотів піти служити», – пригадують побратими.
Аби розповісти про Юрка ще один молодий офіцер, Олег відходить від позиції у безпечне місце.
«Юрко був надзвичайно доброю, відкритою та чесною людиною, всі, хто хоча б трохи його знали, в один голос би сказали, що це людина, яка дарує нам усмішку», – розповідає військовий.
«Він любив рибалку, дуже любив, у відпустці на рибалку ходив дуже часто, спортом займався, у футбол грав, любив подорожувати, не міг на місці просидіти. Він любив по горах їздити. Навіть тут він не міг сидіти на одному місці і завжди ходив позиціями, завжди до хлопців своїх», – розповідають друзі.
На Юрковій позиції залишилися два прапори – синьо-жовтий та бойовий червоно-чорний. Місто Мар’їнка сьогодні теж все в стягах. За кілька кілометрів від місця загибелі Юрка під українські пісні танцюють веселі діти з прапорцями у руках.