У середу, 10 липня, близько півтисячі львів’ян висловили співчуття Павлові Циганкову, офіцеру 3-го БТрО “Воля”. Після двох років боротьби з раком головного мозку не стало його 6-річного синочка Левчика.
«Забрав сьогодні Боженька мого хлопчика… Тепер, коли прийде мій час, буду помирати з радістю, що побачу свого синочка, здорового. Буде Левик мені знову розповідати свої історії і називати «Пашкою». Тільки не знаю, як мені жити далі без тебе… Всім, хто молився, хвилювався, знав і любив Левика, дякую! Люблю тебе, мій хлопчик, дуже боляче, дуже образливо. Прости мене, синочок, що не вберіг тебе», – на своїй сторінці у Facebook написав Павло Циганков.
Рік тому воїн втратив дружину Тетяну, яка померла від лейкемії.
«Інколи важко усвідомити, чому з такими позитивними людьми, як Павло, стається стільки горя. Він ж був добрим чоловіком, люблячим батьком, захисником України. У 2014 році, коли розпочалася війна на Сході, захищав наші кордони у Луганській області, – розповідає LMN знайома Циганкових Світлана. – У Левчика в 2017 році виявили пінеобластому. Це рідкісна пухлина, яка знаходиться у головному мозку. Лікарі казали, що з таким діагнозом довго не живуть. Але батьки хлопчика не втрачали надії. Хіміотерапії, возили до німецьких та італійських лікарів. Таня настільки зайнялася сином, що не помітила, як сама згасала. Торік їй діагностували рак крові. Час був упущений, через місяць її не стало. Тепер Левчик пішов на небеса до мами».
Через недугу хлопчик втратив зір, не міг ходити ніжками. В Італії його прооперували. У лікарів почала з’являтиcя надія на одужання пацієнта. Батько не відходив від сина. Але через інфекції у хлопчика почалися проблеми з легенями, не міг самостійно дихати.
«Левчик став Ангеликом. Усіх, хто молився за його одужання, тепер прошу просити Бога, аби подарував Павлові сили прийняти та пережити це невимовне горе», – додає Світлана.
