У вівторок, 20 серпня, Верховна рада ухвалила в цілому законопроєкт №8371 про регулювання діяльності релігійних організацій, які пов’язані з РФ. Згідно з ним, вони мають припинити свою діяльність в Україні. За документ проголосували 265 народних депутатів.
Про це у своєму Telegram-каналі повідомив народний депутат фракції “Голос” Ярослав Железняк, пише Суспільне.
Закон набирає чинності через 30 днів з дня його опублікування.
Також Железняк оприлюднив таблицю голосування. Не підтримали закон 4 нардепів від фракції “Слуга народу”, 17 — від фракції “Платформа за життя та мир”, 7 депутатів “Відновлення України” та 1 позафракційник.
Четверо парламентарів утрималися, з яких — 3 “Слуг народу” та 1 від фракції “Відновлення України”.
Що передбачає закон
Закон про регулювання діяльності релігійних організацій має унеможливити діяльність церков, які керуються державою, яка здійснює агресію проти України, тобто — Росією.
Релігійні організації, які підозрюються в співпраці з Російською православною церквою, будуть перевірятися відповідною експертною комісією. Її має створити Державна служба України з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС). Якщо комісія зафіксує порушення — ДЕСС видасть припис церкві на виправлення ситуації.
Раніше, в ефірі телемарафону, спікер парламенту Руслан Стефанчук розповів, що релігійним організаціям після рішення комісії дадуть 9 місяців, щоб порвати зв’язки з Росією.
Якщо зв’язки з країною-агресором не будуть припинені, ДЕСС подасть на цю конкретну юридичну особу позов до суду, який і матиме право ухвалити рішення про заборону.
Що кажуть в УПЦ?
Митрополит Української православної церкви (УПЦ) Климент у коментарі Суспільному назвав закон дискусійним. Та зазначив, що УПЦ не підкоряється жодним центрам в Україні та за кордоном, а лише Київській Митрополії.
“УПЦ завжди діяла в межах правового поля. Якщо це правове поле дає їй можливість оскаржувати речі, які порушують права і свободи громадян України, можливість вільно сповідувати релігію, порушують свободу совісті, то звісно тоді потрібно все робити для того, щоб в юридичний законний спосіб відстояти фундаментальне, конституційне право на свободу совісті і релігійне переконання”, — відповів Климент на запитання, чи планують оскаржувати закон.