11 листопада заступник міністра Мінрегіону презентував основні новели проєкту нового ЗУ “Про місцеве самоврядування в Україні”.
Про це йдеться у дописі координатора Комітету захисту прав громад Віталія Горбатенка у facebook.
На думку, експерта, Мінрегіон далі бере курс на феодалізацію України через створення інституту супермерів: “Що найбільше вразило, так це те, що влада до безлічі повноважень та можливостей очільників громад додає такі, що навіки законсервують будь-які зміни керівництва у громаді та нівелюють будь-який баланс сил на користь мера.
Що мається на увазі? Пригадуєте, як Верховна Рада ніби випадково у змінах до базового закону про місцеве самоврядування у липні 2020 року скасувала інститут виборності старост, мотивуючи це тим, що обрані громадою старости мовляв будуть заважати працювати меру? Тому відтак було ухвалено законодавчу норму про призначення старост радою за подачі голови органу місцевого самоврядування.
Але “експертам” з Мінрегіону було очевидно цього замало. Тепер зайвими у прийнятті важливих рішень в громаді хочуть зробити і депутатський корпус, бо він теж може заважати працювати меру. Зокрема, пропонується не створювати (або просто ліквідувати) виконкоми, а натомість діяльність виконавчих органів влади повинен координувати особисто мер. Тобто, уся повнота виконавчої влади буде належати виключно мерові.
Але і це не все. “Збити” такого мера з посади за умови зловживань виконавчою владою стане нереально. Якщо у теперішній редакції закону припинити повноваження голови органу місцевого самоврядування може рада своїм рішенням, ухваленим не менше двома третинами складу, то тепер має бути прописана ще й особлива процедура підготовки винесення такої пропозиції на голосування (умовно кажучи, процедура імпічменту мера). До того ж наслідком припинень повноважень голови стає припинення повноважень ради. Зрозуміло, що ніхто позбавляти себе здобутого у важкій конкуренції мандату не буде.
З ухваленням такого закону фактично кожен голова обраної громади буде мати безмежні можливості строком на п’ять років. Єдине, чого може боятися народнообраний голова — це політичної відповідальності під час виборів. Але і тут шальки терез на його стороні. Маючи величезний фінансовий ресурс, можна навіть мавпу переконати голосувати за такого мера.
Такий законопроєкт, як на мене, буде вбивати будь-яку розумну дискусію та інакомислення у межах громади. Система стримувань і противаг однозначно, що діяти тут не буде. Усі правила гри буде визначати голова громади. Депутатський корпус буде стояти у черзі до кабінету мера за шматком бюджетного пирога на свою територію, а доля громадянського суспільства у такій громаді хіба писати гнівні пости у фейсбуці, або замовчувати зловживання і йти на співпрацю”.