25 і 26 травня в умовах первозданної природи гірського масиву Сьерра де Ґвадаррама, який розташована у центральній частині Іспанії, проходила вишкіл старша група Гуртка національно-патріотичного та фізичного виховання “Соколята” ім. Мирослава Мисли, основу якого складають студенти НКЦВО МАУП Мадрид та учні Українська школа “Наше майбутнє” (засновники і керівники – Світлана Кметик, Igor Kmetyk). Символічно, що цей екстрим-вояж юних українських патріотів – мешканців Іспанії, співпав у часі зі Святом Героїв в Україні.
Наш вишкіл розпочався в суботу пополудні екскурсією до середньовічного замку, що гордо височіє при в’їзді до гірського містечка Мансанрес ель Реаль. Звідти, із короткочасним привалом для перекуски, перейшовши через кладку стрімку річку Мансанрес, ми вирушили в гори, північний схил яких нагадує Скелі Довбуша в Карпатах.
Подолавши чималий відрізок шляху поміж крутими скелями, “Соколята” вийшли на пологу галявину, де провели командні змагання з орієнтування на місцевості.
Після скромної вечері на лоні природи, нами було здійснено ще один рейд під зоряним небом Гвадаррами і знайдено оптимальне місце для ночівлі у віддаленому закутку на березі потоку, що захищав імпровізований табір із заходу, тоді як зі сходу ми були “прикриті” прямовисною скелею із нішею, куди склали продукти харчування та інші речі.
Пильнуючи південну і північну сторони від можливих небажаних гостей, ми заночували там же – на карематах, у спальних мішках і під невимовно красивим зоряним “дахом”.
Незважаючи на абсолютну відсутність комфорту та ознак цивілізації (в горах немає покриття стільникової мережі), долаючи нічну прохолоду без традиційної ватри (у зв’язку з частими лісовими пожежами в Іспанії категорично заборонено розпалювати вогонь на відкритій місцевості), “Соколята” були явно задоволені таким екстримом.
Піднявшись зі сходом сонця, умившись в чистому потічку та перевдягнувшись, ми швидким кроком вирушили до раніше визначеної території, де було заплановано провести наступні тренінги нашого вишколу.
Коли дісталися до місця призначення, то в першу чергу добре поснідали – щоб запастися енергією на весь час перебування в лісі. Вибравши на схилі гори невелику горизонтальну галявину та розчистивши її від сухих гілляк, каміння, соснових шишок тощо, ми приступили до занять.
Спершу наші дівчата Надія та Аліна розповіли і продемонстрували на прикладі способи здійснення непрямого масажу серця і штучного дихання у випадку клінічної смерті, а також невідкладної допомоги при потраплянні стороннього предмета у дихальні шляхи людини.
Далі тренер Гуртка “Соколята” Роман провів останнє в цьому навчальному році заняття з основ рукопашного бою, під час якого також було відпрацьовано прийоми знешкодження і затримання агресора, який наносить удар важким предметом зверху.
Після завершення занять із фізичної підготовки, лідер Гуртка “Соколята” Стефан, який готується стати професійним військовим, ознайомив друзів із теорією та показав на практиці, як правильно маскуватися в умовах лісової та гірської місцевості.
Наостанок Аліна порадувала всіх своїм чудовим голосом та майстерним сольним (і в дуеті з Надією) виконанням українських пісень.
Дорогою до переправи через ріку Мансанрес, звідки відкривається прямий шлях у містечко з автобусами до Мадрида, ми натрапили на піщаний берег і прийняли екстремальні “блітц-ванни” у крижаній воді гірського потоку. Відтак, буквально на одному диханні подолавши шлях до автостанції, змучені, але щасливі, під вечір ми повернулися у столицю Іспанії.
Аналізуючи нашу феєричну поїздку в гори, варто відмітити, що юні українці проявили себе достойно і гідно у доволі складних ситуаціях, які неодноразово супроводжували нас в горах. Ніхто із них не плакав, не просив і не боявся!
Надія та Аліна нарівні з хлопцями стійко переносили всі незгоди і випробування, які чатували нас на лоні дикої природи.
Приємно було чути від Валерія, який нещодавно приєднався до Гуртка, фразу визнання: “Шкода, що не прийшов до вас раніше”.
Добре справився із поставленою задачею наш тренер карате Роман, який вперше у житті проводив заняття з основ рукопашного бою на відкритій місцевості.
Не розгубився, незважаючи на брак досвіду, юний сокілець Стефан.
І особливо хочу відзначити Олега, який вже другий рік поспіль займається в Гуртку “Соколята”. Під час вишколу він проявив здатність миттєво оцінювати ситуацію, правильно орієнтуватися в обстановці і швидко та якісно діяти. Молодець!
Я пишаюся вами, “Соколята”.
Так подолаємо і здобудемо!
Де сила – там воля!
Іван Вовк, спеціально для ІА “Цинічний Львів”
