У суботу, 9 лютого, на центральному кладовищі польського міста Щецин відкрили пам’ятник «жертвам українських націоналістів 1939-1947 років».
«Здавалося б, після Аушвіца, після Пальміри, після Катині та Колими ми знаємо все про зло, але геноцид на Волині та в Східній Малопольщі показує нам ще одне, варварське обличчя зла. Це загадка, яку ми навряд чи зрозуміємо, адже що в мозку – не в душі ж – могло заглушити совість, змусити людину кинутися з сокирами на безпомічних неозброєних людей, на маленьких дітей, на жінок. Це таємниця зла», – заявив на церемонії відкриття пам’ятника президент Інституту національної пам’яті Польщі Ярослав Шарек.
Водночас представник асоціації «Східні Креси. Спадщина і пам’ять» Єжи Мужило запевнив, що пам’ятник не спрямований проти українців. «Мова не про помсту, а про пам’ять», – сказав він.
Мужило сподівається, що трагічний історичний досвід призведе до розумного і плідного співіснування і співпраці «таких близьких між собою слов’янських народів – польського та українського», щоб побудувати щасливе майбутнє для наступних поколінь.
Дату відкриття пам’ятника було вибрано не випадково. 9 лютого 1943 року відбувся напад на польське село Паросля Перша, яке розташовувалося на території нинішньої Рівненської області. Тоді було вбито 173 поляка. Різанину в Парослі польські історики вважають початком так званої «Волинської різанини».