“Чому, якщо чоловік проявляє характер, то він – справжній мужик, а якщо жінка, то вона — стерва?”. Це відомий афоризм Маргарет Тетчер. В одному Меґґі точно мала рацію: стерва — це найбільш негативне і огидне явище в суспільній думці. Дратує, що чомусь окремого терміну для чоловіків (ще) не винайшли. (Бо може стерви вже не такі стерви?). Але це питання залишимо. А поки відомі коучери вчать і пишуть книги про те, як бути стервами, ми пропонуємо вам ТОП-10 найбільш стервозних жінок у літературі. Важливо! “Стерви” в цій статті — це не сильні жінки зі своєю думкою та цілями (яких чомусь прийнято так називати), а персонажі з дійсно неприємними, дратуючими та огидними характерами.
Сучасна українська жіноча проза і стерви
Книги про стервозних жінок не в нон-фікшені. Чи існують вони? Повністю — навряд. Однак, кілька “стерв” ми вам підібрали. Заплющте очі. Уявіть приторний рожевий колір, тарілки з кошенятами, мереживо без меж та старомодну зачіску. Вже нудить? Так, бо у вашій пам`яті з`явилася Долорес Амбрідж! Якщо б існував конкурс “Королева стерв”, то ця очолювала б журі. Багато хто говорить про те, що найбільш негативний жіночий персонаж з Гаррі Поттеру — це Белатриса Лестранж. Але давайте відверто. Белатриса — символ абсолюнтого, чистого зла. Такі персонажі подекуди викликають навіть симпатію. Але в когось виникла симпатія до пані Амбрідж? Маємо сумніви (і відразу до рожевого кольору завдяки їй).
Якщо у вас немає айфона не через брак грошей, а через певну підозру до кожного яблука, то ви разом з нами читали казку Братів Грімм про Білосніжку! Образ Злої Королеви, що був описаний у казці, був ницим, відразливим. Але найбільше жахала у ній її безмежна і необґрунтована заздрість.
Художні книжки і стерви? Джадіс (або Біла Королева) з Хроніків Нарнії. Щось сьогодні ми пішли по королевах. Якщо її краса була приголомшевою, то характер жахливо неприємним. Вона була настільки “неземною”, що і закохатися, як в антагоніста, було доволі важко. Але ми вдячні Клайву Стейплзу Льюїсу за створення такого незвичайного персонажа.
І знову хто?…… Королева! На цей раз Снігова. Образ Джадіс розглядається якраз як алюзія на відомого персонажа Ганса Крістіана Андерсена. Вона занадто егоїстична навіть для негативного персонажа. Зрозуміло, що письменнику треба було створити певний еталон, тож не дивно, що наразі так Снігова Королева і сприймається
“Но зла Юнона, суча дочка, Розкудкудакалась, як квочка” – ці слова з твору класика української літератури Івана Котляревського відомі всім. Дружина Зевса точно не була зразково-показовою панянкою (якщо такі взагалі існують). Галаслива, неприємна і завжди готова влаштувати Енею якусь біду. Любити її не можна було, але от описи цього персонажу школярі полюбляють: стільки ненормативних слів у Шевченка точно немає (але це неточно).
Сучасній українській літературній прозі не вистачає таких персонажів, які були у класиків. Тож давайте закінчимо з негативними персонажами української літератури. Тут ми довго думали-думали, хто більш неприємний читачу — Мотря чи Маруся Кайдашиха з “Кайдашевої сім`ї” Нечуя-Левицького і вирішили, що таки Мотря. Чому? Бо вона таки виграла битву в жорстокості і жадібності. І якщо її чоловік і хотів “серце з перцем”, то в її серці була ціла плантація з вирощування перця чилі.
У художній літературних творах “Стервою” через виховання стервою стала героїня роману Чарлза Діккенса “Великі сподівання” – чарівна Естела. Вона виховувалася жінкою, що образилася на чоловіків всього світу і часу через невдалий шлюб (точніше, його відсутність). Однак це не завадило головному герою любити Естелу довгі роки.
Художня література 20 століття була б не такою яскравою, якщо б не Володимир Набоков. Тож, до “жертв виховання” можна було б віднести і його Лоліту, однак цікавіше розглянути поведінку її матері, Шарлотти. Так, жінка не хотіла терпіти ставлення Гумберта Гумберта далі, але через що саме? Через щире виконання батьківських обов`язків чи через банальні ревнощі? Дилема вирішується тоді, коли ми розуміємо, що ідеальною матір`ю Шарлотта не була.
Останні два персонажі інколи дратують, але деяким вони подобаються, тож розуміємо, якщо ви не погодитеся.
Марла з “Бійцівського клубу” Чака Паланіка. Відв`язна і шокуюча Марла стала гідним опонентом (спочатку) та партнером (потім) головного героя. Талановитий текст Паланіка та не менш яскрава режисура Фінчера подарував нам Марлу, яка може нам подобатися, але янголом ми цю панянку точно не назвемо.
Маргарита з твору Булгакова була містичною, незрозумілою, інколи фанатичною та дратуючою. Її образ — це щось нове і незвичне, але гіперболізація подекуди дається взнаки, тож багато хто не розуміє і не хоче розуміти вчинків та поведінку головної героїні “Майстра і Маргарити”.
Хочеться закінчити цей ТОП словами про те, що він є абсолютно суб`єктивним і багатьом не здасться справедливим. Але це ще цікавіше! Хто для вас є “стервами” в житті і в літературі?