“Сподіваюсь, що реформа ДФС позитивно вплине на роботу митниці та податкової” – Ігор Коць

0
1909

Нещодавно Кабінет міністрів України ухвалив постанову про початок реформування Державної фіcкальної служби . Відповідно до цього проекту ДФС розділять на Державну податкову службу (до складу якої входитимуть підрозділи податкової поліції) та Державну митну службу,  що діятимуть як окремі центральні органи виконавчої влади.

Голова Громадської ради при ДФС у Львівській області Ігор Коць розповів нашому кореспондентові про ймовірні наслідки поділу ДФС, умови проведення конкурсу для нових керівників та проблеми львівської податкової й митної служби, які допоможе вирішити нова реформа.

Як можете прокоментувати   доцільність поділу ДФС та спрогнозувати його можливі наслідки на всеукраїнському рівні?

По-перше, ця ініціатива не є новинкою в державі, ДФС намагалися розділити на дві окремі служби вже декілька разів. Зрештою, цей процес є доволі складним, про наслідки говорити  поки рано. Після прийняття постанови упродовж трьох місяців відбуватиметься конкурс на обрання керівників  новостворених структур. В Україні, та у  Львівській області зокрема, існує величезна проблема з керівниками податкової та митної структур. У нас практикують обирати виконувачів обов’язків, які приходять працювати на короткі терміни і, по-суті,  нічого глобально не вирішують. Чому так відбувається? Я бачу в цьому політичний підтекст. Існує якесь  негласне протистояння Уряду з Президентом: кожен  намагається перетягнути канат впливу на себе.

Митниця і податкова – це два величезних мішки з грошима, які постійно наповнюються. Хто контролюватиме ці натходження – матиме відповідні важелі впливу на державному рівні.

Після поділу ДФС на дві окремі структури, хто відповідатиме за їхню діяльність?

Для цього вже створено окрему комісію, яку очолив заступник міністра фінансів Сергій Верланов. Відповідно, саме Кабмін скеровуватиме та координуватиме діяльність новостворених служб. Конкурси відбуватимуться  і на регіональному рівні, що для Львівщини матиме позитивний ефект, адже ми врешті отримаємо постійних керівників. Якщо з податковою службою маємо лиш незначні труднощі, то на митниці кожна зміна живе окремим життям. Бачимо, що тимчасові керівники, яких обирають, формально, ні на що не впливають, звідси маємо багато труднощів в роботі цих структур.

Чи братиме участь в проведенні кадрових  конкурсів Громадська рада?

У Законі чітко прописано: третина кандидатів має складатися із представників громади. Місцеві активісти, які краще володіють ситуацією та знають, що робити тут і зараз, мають бути допущені до конкурсу. Відомо також, що Закон не забороняє так звану ротацію кадрів, коли на рівноцінну посаду можна призначати відповідного кандидата без конкурсу. Так відбувається в межах однієї митниці або податкової, проте наші чиновники цим зловживають, тому керівниками часто стають некомпетентні люди.

Ви кажете, що в діяльності Львівської митної служби існують певні труднощі. Як цю ситуацію можна вирішити через нову реформу?

Більшість митних переходів, які межуть з Польщею,  потребують негайної модернізації. Це стосується і пішого переходу в Угринові, і пункту контролю “Мостиська”, де вантажівкам, елементарно, ніде розминутися.

Митниця приносить величезні кошти до бюджету країни,  але чомусь на фінансування модернізації тих самих пропускних пунктів наша влада грошей  не виділяє.

Якщо Україна вже обрала курс на Євроінтеграцію, то, однозначно, ми маємо інвестувати в розвиток нашої інфраструктури. Без цих ініціатив небуде в країні розвитку. Прикро, що наші чиновники не завжди це усвідомлюють, тому й не спішать реалізовувати. Про ці проблеми слід говорити комплексно. Щодо модернізації митних пунктів, то,очевидно, в гальмуванні цього процесу зацікавлені певні особи. Знаємо, що на старих митницях легше втілювати в життя всілякі корупційні схеми. Це вигідно не тільки самим митниках, але й людям, що живуть на прикордонних територіях і займаються “сірим” імпортом.

Які ініціативи Громадської ради вже вдалося втілити в життя, та які плануєте реалізувати найближчим часом?

Громадська рада, в свою чергу, дуже довго боролася з величезними чергами на кордонах. Після того, як почав діяти так званий закон про “євробляхи”, ефект помітили всі: черги на кордонах скоротилися вдвічі. Було озвучено питання щодо  “реверсивного руху”  на пунктах пропуску, а також відміну процесу фотографування автомобілів під час огляду, аби пришвидшити рух транспорту на митниці, проте тимчасові керівники структури не були зацікавлені в таких змінах. Громадська рада неодноразово зверталася із відповідними проханнями до Комітету Верховної Ради з питань митної та податкової політики, до Міністерства фінансів та Президента, втім часто ці справи завершувались формальними підписками й повною бездіяльністю. Така позиція влади демотивує людей, які мають певну стійку позицію й величезні напрацювання. Сподіваюся, що реформа ДФС цю ситуацію змінить, а громадські ради  матимуть ширші повноваження для проведення корисних ініціатив.

Хочемо на державному рівні викорінити явище недобросовісної конкуренції . Зараз той, хто є ближчим до влади і може домовитися про перевезення тонн імпортної продукції без сплати податків, однозначно, перебуває в кращих умовах, аніж звичайна людина, яку відправлять розмитнювати свій товар. Мусимо цю ситуацію виправити та поставити всіх в рівні умови проходження митного контролю, ефект від цього буде тільки позитивний.

Ми,  українці,  маємо навчитися свідомо сплачувати податки,  бути  рівними перед законом.

Виховати в населення таку податкову культуру – наше основне завдання наразі.

Зокрема, найближчим часом плануємо попрацювати над тим щоб  втілити у життя проект щодо створення “Особистого електронного кабінету платника податків” для всіх фізичних осіб, в якому би відображалася вся інформація про нарахування та суми податків. Така ініціатива дасть змогу зменшити навантаження на працівників податкової, бо щороку наші громадяни отримують так звані “листи щастя”, які нагадують, що потрібно сплатити податки . Знаємо, що у цих листах окрім ініціалів особи та суми до оплати не вказано більше нічого, тому маємо багато звернень громадян до ОДПІ з проханнями розшифрувати та чітко пояснити, за що нараховано  кошти. Цю систему давно пора модернізувати через створення особистих сторінок для платників податків із чіткими роз’ясненнями щодо нарахування коштів, над чим зараз і працюємо.