Сьогодні, 16 січня, в Україні набуває чинності стаття 30 Закону про мову. Згідно з нею всі надавачі послуг незалежно від форми власності мають обслуговувати споживачів і надавати інформацію про товари й послуги українською мовою.
Про це повідомляє УНІАН, передає “Цинічний Львів”.
Закон про мову: що передбачає 30 стаття
- Мовою обслуговування споживачів України визнається українська мова;
- інформація про товари та послуги (у тому числі в інтернет-магазинах і інтернет-каталогах) також має надаватися державною мовою, але може дублюватися іншими мовами;
- при наданні такої інформації допускається використання слів, скорочень, абревіатур і позначень англійською мовою та/або з використанням букв латинського та/або грецького алфавітів.
Кого стосується положення
Стаття 30 Закону про мову стосується не лише сфери торгівлі, а й надання освітніх послуг (зокрема гуртків і секцій), медичного обслуговування, соціальних послуг і послуг перевезення тощо.
Українською повинні не тільки спілкуватися з клієнтами, а й надавати державною мовою інформацію у цінниках, інструкціях, технічних характеристиках.
Також чинна стаття дозволяє працівникам сфери обслуговування переходити на англійську, російську, польську чи інші мови на вимогу клієнта.
Які положення в рамках Закону про мову вже діють
Протягом 2020 року окремі положення Закону про мову, ухваленого у квітні 2019-го, вже набули чинності. Так, в Україні зобов’язали розміщувати рекламу виключно державною. Це стосувалося й назв аеропортів, станцій, зупинок, технічної й проектної документації, мови діловодства, документообігу, листування і звітності юридичних осіб.
Крім того, з 1 вересня 2020 року всі школи перейшли на українську мову викладання.
Яка відповідальність за відмову обслуговувати українською
Згідно з ухваленим рішенням Ради від 25 квітня 2019 року, порушення караються виключно штрафами. Відмова надавати працівниками культури, освіти, сфери торгівлі тощо інформацію українською тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Інші порушення закону щодо порядку застосування державної мови тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ще вищі штрафи передбачені за повторне порушення закону.
Куди звертатися у випадку порушень
Мовний омбудсмен Тарас Кремінь радить у випадку ігнорування працівником сфери обслуговування переходу на державну звертатися на “гарячу лінію” адміністрації закладу.
Коли ж керівництво не захоче реагувати на порушення – зафіксувати факт відмови (за допомогою аудіо-, відео, письмового підтвердження очевидців тощо) та дані суб’єкта господарювання (назву, місцезнаходження, контакти суб’єкта).
Як подати скаргу
Подати скаргу до Уповноваженого на поштову адресу 01001, м. Київ, провулок Музейний, 12, електронну скриньку skarha@mova-ombudsman.gov.ua або заповнити відповідну форму на сайті Уповноваженого.
У скарзі обов’язково має бути зазначено: прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання особи, викладено суть скарги, який саме суб’єкт/працівник суб’єкта, коли, за якою адресою, яким чином порушив право скаржника. Рекомендуємо також додати докази на підтвердження.
Письмова скарга повинна бути підписана заявником із зазначенням дати. В електронній скарзі також необхідно вказати електронну поштову адресу, на яку заявникові може бути надіслана відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним. Застосування підпису під час надсилання електронного звернення не вимагається.
Скарги подаються Уповноваженому протягом шести місяців з дня виявлення заявником порушення.