Цьогоріч українці святкують День вишиванки 18 травня. На честь цього свята в Україні не передбачені вихідні, але ця подія – урочистий день для кожного українця.
День української вишиванки відзначається з 2006 року у третій четвер травня, пише «Главком».
Історія Дня вишиванки
2006 року в Україні було запроваджено особливе свято – День вишиванки. Ініціатором створення виступила Леся Воронюк, яка на той час була студенткою історичного факультету Чернівецького національного університету. Дівчина запропонувала своїм одногрупникам обрати день та прийти на лекції в національному вбранні. Цю ідею підтримали не лише студенти, але й викладачі. З роками традиція стала популярною по всій території України. Подія швидше має символічний характер, тому що не прив’язана до державного або церковного свята.
Особливе значення День вишиванки має під час повномасштабної війни Росії проти України. Одягнена вишиванка 18 травня стане символом незламності українського духу, заявою на весь світ про те, що українці – вільний народ.
День вишиванки – подія, яка покликана зберегти українські традиції, передати їх наступному поколінню.
Як українці святкують День вишиванки
Спеціальних заходів на День вишиванки не існує. Однак щороку в Україні проводять особливий флешмоб, який полягає в тому, що люди одягаються в національний одяг, фотографуються та викладають світлини в соціальні мережі. В мирні часи в багатьох містах проводили концерти, фестивалі, ярмарки та фотосесії. На жаль, під час війни проводити масові заходи заборонено. Однак кожен із нас, хто наразі перебуває в безпеці, може одягнути вишиванку для підтримання духу українців та українських воїнів.
Цікаві факти про вишиванку
За словами істориків та археологів певні елементи вишиванки існували ще на одязі скіфів. Вони проживали на території сучасної України до нашої ери. За часів Київської Русі також носили вишитий одяг, а згадки про особливе вбрання русинів можна знайти в записах багатьох мандрівників. Крізь віки проніс український народ любов до вишиванки та зберіг особливі традиції її створення. Кожний регіон України може похвалитися своїми унікальними звичаями, які пов’язані з національним орнаментом на одязі.
Історію виникнення особливої української вишивки пов’язують із Трипільською культурою епохи пізнього неоліту. Трипільці були умілими гончарами, однак вони не лише робили красивий посуд з глини, але також прикрашали його спіральними візерунками. Історики переконані – такі ж символи можна було побачити і на одязі трипільців.
Якщо говорити про мотиви, які зустрічаються в українській вишивці, то найдавнішими вважаються геометричні візерунки: різноманітні ромби, зигзаги, кола, хвилясті лінії, меандри, цятки тощо. Водночас використовувалися такі вишивальні техніки як пряма гладь та «ретязь» (різновид «хрестика»). Остання була особливо популярною на заході сучасної України.
В XIX столітті наступив переломний момент в історії вишиванки. Саме тоді з’являється така професія як вишивальниці. У них замовляли вишиванки для цілої сім’ї. Відтепер не треба було самим оздоблювати вбрання, адже все робили майстрині. Популяризацією вишиванки серед української інтелігенції займався Іван Франко. Саме він був першим, хто сміливо поєднував вишиту сорочку з діловим піджаком.
До слова, найбільша кількість людей у вишиванках, яка зібралась в одному місці, була зафіксована у День Незалежності в 2011 році у місті Рівному. На центральному Майдані міста тоді зібралося 6570 людей у вишиванках. Цю цифру зафіксовано у Книзі рекордів України. Наступний схожий рекорд було встановлено в 2018 році у Волновасі Донецької області, коли біля будівлі райдержадміністрації з нагоди святкування 27-ї річниці Незалежності України було презентовано рекорд України з найбільшої кількості людей у вишиванках на одній локації в зоні Операції об’єднаних сил, де в патріотичному одязі зібралося 5095 осіб і один песик.