21 лютого у всьому світі відзначають міжнародний День рідної мови. Що це означає та для чого це свято потрібно українцям?
Чому мови – це важливо?
Тому що мова – це унікальна культурна спадщина кожної окремої національності на планеті. Чим багатша наша культурна спадщина – тим краще для всіх.
Саме такої логіки дотримувались в Організації Об’єднаних Націй з питань культури (ЮНЕСКО), коли запроваджували Міжнародний день рідної мови. Свято з’явилось із подачі Бангладеш. Там 21 лютого 1952 року пакистанська влада жорстоко придушила демонстрацію людей, які протестували проти урядової заборони на використання в країні їхньої рідної бенгальської мови. Відтоді кожного року Бангладеш відзначає день полеглих за рідну мову. Ця країна і звернула увагу ЮНЕСКО на мовне питання.
У ЮНЕСКО вирішили, що привернення уваги до збереження мовного розмаїття – важливо для захисту різноманіття культур. Вивчення іноземних мов та багатомовність, зрештою, є ключами до взаєморозуміння та взаємоповаги на всій планеті. Відтак, ЮНЕСКО проголосило 21 лютого Міжнародним днем рідної мови.
Що ми знаємо про українську мову?
Українська мова належить до слов’янської групи індоєвропейської мовної родини.
Вчені запевняють, що найближчою генеалогічно до української є білоруська мова. На їхнє переконання, починаючи з IX—XI століття обидві мови формувалися на спільній діалектній базі, а обидва народи до XVI століття мали спільну писемну книжну українсько-білоруську мову.
Українська мова – одна з найбільш вокальних та милозвучних мов світу. Філологи кажуть, що все це – через те, що ми маємо досить велику кількість фонем — 48.
Українська мова має свій офіційний сайт, який містить багато цікавої інформації і про історію мови, і багато корисних для справжніх гуманітаріїв практичних даних.
Українська мова має чимало говірок: Степовий говір, Слобожанський, Середньонаддніпрянський, Підляський, Західнополіський, Середньополіський, Східнополіський.
Українська мова є однією із найдавніших на нашому континенті.
Що доводить її давнє існування?
Як переконують історики – перша згадка про українські слова датована 448 роком. Візантійський історик Пріск Панійський перебував у таборі вождя гунів Аттіли на території сучасної України і записав у своєму нотатнику слова “мед” і “страва”. Наша мова виділилася із праслов’янської мови у VI — VII ст.
Українську мову офіційно визнали літературноюпісля видання “Енеїди” Івана Котляревського. Перший український “Буквар” видав у 1574 році у Львові першодрукар Іван Федоров. До наших часів дійшов лише один примірник книги, який було знайдено 1927 року в Римі. Найстарішою українською піснею вважається балада “Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш?”.
Хто говорить українською?
Тут все логічно – українці.
Українська – єдина державна мова в Україні, одна з трьох офіційних мов у Придністров’їта одна з офіційних мов частини Сербії. Історично також була офіційною мовою Кубанської Народної Республіки.
Чи багато у світі україномовних людей?
Дослідники кажуть, що 45 мільйонів назбирається точно.
Могло би бути більше. Але до 1990-х років українська мова близько 376 роківперебувала під забороною чи під утисками, піддавалася репресіям або не мала повноправного державного статусу в тих країнах, до складу яких входили українські землі. Однаковою мірою це стосується всіх імперій, які так чи інакше контролювали українські землі.
Чому важливо говорити українською?
Як мінімум – тому що це один із ключових елементів національної самоідентифікації. Що буває, коли людина має певні складнощі із сприйняттям себе представником свого народу, ми мали можливість уважно вивчити у 2014 році.
Чи є щось таке, що ми про нашу мову не знаємо?
Багато. Багато про неї ми знаємо, але забуваємо. Хоча українська мова має все для того, аби дивувати нас щодня.