Без колядки і щедрівки “Щедрик” не минають жодні різдвяні свята, зокрема не лише в Україні. Увесь світ підхопив українську щедрівку, і співають “Carol of the Bells”, проте не всі знають, чия це Різдвяна пісня і хто створив її найвідоміше аранжування.
Про це пише “Цинічний Львів”, посилаючись на “Популярне”.
Відзначимо, що у статті в англійській Вікіпедії є вся правдива історія про українського “Щедрика” і про композитора Леонтовича.
Але ось питання: звідки увесь світ насправді дізнався про українську щедрівку в хоровому опрацюванні вчителя музики з Поділля Миколи Леонтовича?
Колядка “Щедрик”
Уперше “Щедрик” Леонтовича прозвучав на Різдво у грудні 1916 року. Її виконав хор Київського університету, де працював Микола Леонтович. І це була не перша версія обробленої композитором ще дохристиянської пісні, яку виконували навесні – у березні (“Щедрик, щедрик, щедрівочка – прилетіла ластівочка…”), коли, згідно з давнім календарем, наставав Новий рік.
Так ось, Микола Леонтович ще до першого виконання аранжував твір понад 10 років. Перша редакція “Щедрика” з’явилася 1910 року. А потім були й інші редакції, які, вочевидь, не задовольняли композитора. І навіть коли Кошиць попросив Леонтовича надати колядку для виконання під час європейського турне з метою презентації за кордоном України як незалежної держави, яку мріяв побудувати Симон Петлюра, композитор не був у захваті від пропозиції.
Олександр Кошиць узяв “Щедрика” в репертуар Української Республіканської Капели практично без дозволу композитора.
Ця капела і справді об’їздила всю Європу і Північну Америку, створюючи фурор своїм виконанням народних пісень та творів українських композиторів. Ось як писали про виступ капели американські рецензенти:
“Серце України таємниче й зворушливе: воно або б’є джерелом в своєрідному гуморі, або сумує в трагедії; народна душа, під тягарем репресії заховала ідеали в традиції такі ж старі, як стара історія їх раси. Все це знаходить вираз в музиці України. … Знову й знову слухачі сиділи зачаровані коли мелодія досягла своєї повноти, або затихала в єдиному акорді чудової гармонії. Людина могла чути тріпочучі тони віолончелі, делікатні обертони скрипки, журливий комиш і дерево… аж поки це не ставало неймовірним, що там не має супроводу, окрім чоловічого голосу”.
У англомовній версії “Щедрик” уперше прозвучав у березні 1936 року в Нью-Йорку в “Madison Square Garden” під час американського з’їзду вчителів музики у виконанні хору під орудою американського диригента українського походження Пітера Вільховського. Саме він написав англомовний текст до української колядки, перетворивши її на американську.
21 листопада 1936 року Вільховський зареєстрував відповідний патент у компанії “Carl Fisher”.
Відтоді український “Щедрик” поволі втрачає статус українського. Хоча, аналізуючи американську пресу наступних десятиліть, можна сказати, що впродовж 40-60-х років авторство музики Миколи Леонтовича переважно зазначалося під час виконання чи запису “Carol of the Bells”. Далі воно втрачалось, аж поки пісня не стала просто американською колядкою “Carol of the Bells”.
Ось так і співає увесь світ українську щедрівку в аранжуванні та англійські слова українських діячів. Підтвердженням цьому є навіть найпопулярніший американський різдвяний фільм – “Сам удома” (Home Alone), де також звучить “Щедрик”!
Нам варто пам’ятати про надбання своєї національної культури! Тож обов’язково розкажи про це друзям.
Нагадаємо, раніше “Цинічний Львів” писав про традиційне значення різдвяної куті та найкращі її рецепти.