Реалізація комунального майна ОМС: ризики зловживань та індикатори “прозорості”

0
243

Крок до прозорої оренди 

Вже понад рік в Україні успішно діє реформа Prozorro.Продажі – здійснення малої приватизації державного та комунального майна через відкриту систему електронних торгів. Результати діяльності цієї реформи вражають.

За даними ДП “Прозорро.Продажі” упродовж цього часу було проведено близько 250 тисяч аукціонів по всій країні, загальний дохід з яких становив 22,17 мільярдів гривень. Ці результати доводять, що Україна стала на шлях прозорості та відкритості у сфері управління комунальним та державним майном.

Нещодавно, 25 грудня 2019 року Президент України підписав Закон «Про оренду державного та комунального майна» № 157-ІХ, який Верховна Рада ухвалила 3 жовтня 2019 року. Відповідно до цього Закону, в державі впроваджується проста і прозора процедура надання в оренду державного та комунального майна через систему Prozorro.Продажі, в якій у відкритому доступі публікуватиметься вся інформація щодо угод оренди. Це великий крок назустріч прозорій та відкритій діяльності громад.

Цікаво, що процедуру оренди державного та комунального майна не оновлювали ще з 1992 року, і вона потребувала негайного осучаснення. Новий закон допоможе підвищити не лише ефективність орендних відносин в Україні,  запустити процес економічного розвитку, але й залучити нові інвестиції, зокрема через нашого “внутрішнього” інвестора, а також посилить захист прав орендарів через прозорі й відкриті аукціони. Стартова орендна плата на електронних торгах розраховуватиметься не від оцінки майна, а від його балансової вартості станом на останнє число місяця, який передує даті визначення цієї орендної плати, тож такі умови аукціону є вигідними для всіх учасників та підвищують конкурентоспроможність. Як наслідок – прозорі торги, якісне конкурентне середовище і ефективне наповнення місцевих бюджетів. 

Чому ОМС “бояться” реформи?

Сьогодні дедалі більше громад по Україні активно долучаються до системи “Prozorro.Продажі”, проте до ухвалення Закону не всі ОМС робили це рішуче. Причина зрозуміла: в більшості випадків міськради уникають використання таких систем через технічну неготовність та небажання долати корупційні схеми. Аналізуючи офіційні веб-сторінки міських рад, можна побачити, що на сайтах практично відсутні відомості та процедури щодо отримання майна громади в оренду. Це свідчить про сприятливі для корупційних ризиків умови в громадах.

У Законі чітко прописано засоби запобігання зловживання при передачі комунального та державного майна в оренду. Зокрема частинами 5 — 8 ст. 60 Закону № 280 передбачено, що ОМС від імені та в інтересах територіальних громад можуть володіти, користуватися та розпоряджатися об’єктами права комунальної власності, в тому числі вони виконують усі майнові операції, можуть передавати об’єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об’єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду. Доцільність, порядок та умови відчуження об’єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою. Отже, діяльність ОМС та майнові операції, які вони здійснюють, не мають ослаблювати економічних основ місцевого самоврядування, зменшувати обсяг чи погіршувати умови надання послуг населенню. 

Основні типи зловживань 

Для того, щоб подолати корупційні схеми та виключити можливість їх створення в громадах, ми проаналізували основні типи зловживань, які спостерігаються в діяльності  ОМС при реалізації комунального та державного майна. 

Дієвість місцевого самоврядування здебільшого залежить від його матеріальної та економічної бази, тобто від коштів з місцевого бюджету і комунальної власності. Законодавством передбачається право для ОМС володіти, ефективно використовувати та розпоряджатися майном комунальної власності, і робити це громада може безпосередньо. Проблема в тому, що часто громадськість навіть не знає, як реалізується її майно, бо ОМС мають змогу приховати інформацію про орендні відносини та приватизацію, або можуть оприлюднюють лише деяку її частину.

В значній кількості громад в Україні взагалі відсутні реєстри комунального майна, їх почали складати лише тепер, із запуском реформи Prozorro. В деяких громадах реєстри є, проте вони давно неактуальні, і востаннє оновлювалися декілька років тому. Тож, якщо будь-який громадський активіст захоче поцікавитися переліком об’єктів комунальної власності, які ОМС віддали в оренду або продали в приватні руки, то вони просто не зможуть отримати необхідні документи чи підтвердження цих даних у відкритому доступі. Залишається тільки сподіватися на доброчесність чиновників.

Без належного громадського та державного контролю ОМС можуть здійснювати непрозорий розподіл майна, за принципом “свої своїм”, а вартість відчуження цих об’єктів часто не відповідає ринковій. Зникає здорова конкуренція, участь в торгах бере незначна кількість людей, або ж ці торги навіть не відбуваються. 

Проте, проблема не  тільки в тому, що здійснення орендних відносин ОМС відбувається непрозоро, а в тому, скільки насправді громада недоотримує коштів за реалізацію державного та комунального майна. Так, полічити та окреслити приблизну цифру, яку країна могла б отримати внаслідок відкритих торгів та здорового конкурентного середовища неможливо, оскільки офіційних звітів та реєстрів торгів деякі міські ради не ведуть, або їх приховують. Проте, йдеться про втрачені можливості для громад.

Відтак, здійснення малої приватизації через систему Prozorro.Продажі вже є обов’язковою, а з 1 лютого 2020 року набуде чинності Закон “Про оренду комунального та державного майна”, який стосуватиметься нерухомого комунального майна. Деякі міста пішли далі і знаходять додаткові можливості поповнити місцеві бюджети через прозорі та відкриті конкурси.

У Львові, наприклад, на публічному аукціоні із застосуванням системи Prozorro.Продажі вперше вдалося розіграти 22 лоти – право оренди площі для здійснення переносної торгівлі. Підприємці позмагалися за конкурентні місця в історичній частині міста для майданчиків з переносною торгівлею. Ціна на один з них коливалася в середньому від 1556 грн до 2252 грн, на один з лотів сума зросла до 13 тис.грн. У підсумку вартість оренди за місяць в середньому збільшилась у більш ніж 2,5 рази, 15 лотів були реалізованими, а до міського бюджету потенційно вдасться залучити додаткових 1,3 млн гривень. Проадвокатувати це рішення у Львові вдалося, зокрема, зусиллями громадської організації “Львівський регуляторний хаб”, яка є офіційним представником ДП “Прозоро.Продажі” в Україні. 

“Майданчики для переносної торгівлі у Львові є актуальними на постійній основі. Важливо було не лише створити здорове конкурентне середовище  для підприємців, але й знайти додаткові шляхи наповнення бюджету міста прозоро та чесно, і саме таку можливість дає система”, – розповідає керівник проекту Катерина Шуварська. 

Це лише один із прикладів додаткових можливостей для громад прозоро та відкрито наповнювати місцеві бюджети, чим раніше не користувалися ОМС. Відтепер, в силу дії Закону, електронний аукціон мінімізує корупційні ризики під час відбору орендаря, це також допоможе систематизувати інформацію про відносини в цій сфері, оскільки влада, громадськість та бізнес матимуть доступ до неї.

Електронні торги гарантують прозорість?

Через здійснення електронних торгів в Україні вдалося суттєво знизити корупційні ризики в діяльності ОМС при реалізації майна. Проте, за час функціонування системи ДП “Прозорро.Продажі” зафіксувало декілька порушень, які допускалися в громадах при приватизації та продажі прав оренди майна. Організатори аукціону в окремій громаді могли навмисне затягувати термін виставлення активу на продаж, або ж актив, який було розіграно між підприємцями, в кінцевому результаті не відповідав дійсності та наведеному опису. Такі ризики часто виникають, якщо особа, яка виставила лот на продаж в системі, сама зацікавлена в неуспішному проведенні аукціону для власної вигоди. Є випадки, коли лот формується організатором аукціону дуже неефективно, приміром, початкова ціна об’єкта суттєво завищена, або в одному лоті сформовано декілька видів активів, які мають різне цільове призначення і мають розігруватися окремо. Така неякісна організація аукціону автоматично зменшує конкуренцію між підприємцями, і “сумнівний” лот вірогідніше виграє той учасник, який “імпонує” замовнику. 

Ще одне поширене порушення – створення дискримінаційних умов для підприємців, які беруть участь в торгах. Це відбувається, якщо організатор аукціону вже надав перевагу конкретному учасникові, і штучно створює умови, в яких “відсіює” його конкурентів. 

Відповідно до аналітичних напрацювань ГО Transparency International, Ukraine”, слід виділити практичні рекомендації, що допоможуть мінімізувати ризики в діяльності системи Prozorro.Продажі та здійснення чесних електронних торгів з рівними умовами для всіх учасників, зокрема: виключити норму про прийняття рішень постійними комісіями ОМС, оскільки в цих комісій немає повноважень приймати рішення, лише  готувати висновки та рекомендації; збільшити процедурні строки прийняття рішень про здійснення аукціону органами управління; виключити або обмежити норму про передачу державного та комунального майна в оренду без проведення електронного аукціону для непідприємницьких товариств, громадських об’єднань, благодійних та релігійних організацій, творчих спілок, у тому числі їх індивідуальних членів тощо. 

Перші результати

За рейтингом успішності міст по Україні, які вже долучилися до системи “Prozorro.Продажі”, лідирує місто Львів, станом на 3 квартал 2019 року там вдалося організувати понад 170 аукціонів.  У першій п’ятірці “прозорих” міст – Дніпро, Київ, Чернівці та Червоноград. 

Команда “Львівського регуляторного хабу” активно співпрацює з громадами на Львівщині, допомагаючи їм в підключенні до системи електронних торгів та здійснює всебічний консультаційним супровід ОМС, бізнесу і громадськості в правильному користуванні системою. Дві громади вже долучилися до системи та навіть успішно розіграли перші лоти. Зокрема, в місті Городок на відкритому аукціоні було виставлено на продаж нежитлове приміщення, стартова ціна якого становила 1070 000, 00 гривень. В межах відкритого аукціону комунальне майно  продали за 1096350,00 гривень. Ще один лот через систему відкритих електронних торгів успішно продали в місті Кам’янка-Бузька. Стартова ціна двох нежитлових приміщень становила 123000,00 гривень, а ОМС вдалося продати їх за 124500,00 гривень. Це приклад того, як громада заробляє на відкритих і чесних торгах. Електронні аукціони формують здорове конкурентне середовище між підприємцями, знижують корупційні ризики і можливість ОМС зловживати в цій сфері.
Новий Закон передбачає оприлюднення інформації про аукціони, і це частково допоможе мінімізувати корупцію, проте не гарантує повну її ліквідацію. Слід розуміти, що саме громадський контроль та нагляд, наша залученість до процесу – найкращий індикатор прозорості в громадах.  

Цю публікацію було підготовлено в рамках проекту “ProZorri інструменти економічного розвитку громад”, що реалізовує Громадська організація Аналітично-адвокаційний центр “Львівський регуляторний хаб”.