Політично майстерні: як у Львові лідерів ліпили

0
1211

Кажуть, що тяжко в навчанні, проте легко в бою. Вислів, безсупереч, правильний, але й тут винятки бувають.

24 травня розпочалася трьохденна “Школа політичної майстерності”, де різні знавці у своїх видах діяльностей ділилися досвідом та розповідали про секрети політичного потойбіччя. Ось тут в навчанні важко вже точно не було. Хоча й на популярне ток-шоу із порадами зустріч схожою не була, проте гумором, досвідом та рецептами політичного довголіття спікери поділилися.

Громідський діяч Віталій Горбатенко розповів на семінарі, що означає правильно розпоряджатися бюджетом та вимагати свого. Звісно, уроків з життя Дональда Трампа не було, проте декількома дійсно вражаючими випадками спікер поділився. Варто згадати й про те, що соціолог провів невеличкий дискурс з історії фінансової грамотності та пояснив, як контролювати матеріальні питання:

“Переконаний, що не лише громадські діячі, але й пересічні громадяни повинні орієнтуватися у тому, що таке кошти платників податків (бюджетні кошти), звідки вони беруться і куди йдуть, – підбив підсумки Віталій Горбатенко.

Також порадами із громадськістю ділився Іван Собко. Депутат обласної ради доводив, що контроль і постійний нагляд – запорука чесності чиновників. Так вже склалося, що дехто працює краще, якщо його роботу перевіряти та бити по руках палицею. Але ось перегинати її не варта, бо ж не посадовці всі п’ють дороге пійло за рахунок пенсіонерок:

“Владу ніколи не хваліть, але й не критикуйте за будь-що. Якщо вона добре виконує свої функції, а люди безпідставно поливають її брудом, то ті чиновники, які знають, як змінити ситуацію на краще, не захочуть цього робити, адже “мудрим” людям все не так”…- додав Іван Собко.

Ще один спікер, Святослав Сірий, начальник штабу Нацкорпусу Львівщини, навів кілька влучних тез про те, що громадський діяч не повинен мати завищених політичних амбіцій, бо ж саме вони не дають йому стати справжнім громадським діячем. Як і у випадку з бравим Швейком, лише безкорисливість та чесність роблять людину авторитетною, і до цього слід прагнути:

“Ті політики, які називають себе громадськими діячами маніпулюють виборцями, бо той, хто має політичні амбіції або політичну посаду вже є політиком а не громадським діячем”, – додав Святослав.

Олег Малець, менеджер проектів КУ Інститут міста, розповів, що пріоритетним сьогодні є активізація молоді та створення дієвих механізмів для їх участі в міському життя, словами класика – “дорогу молодим”:


“Ми повинні брати участь в міському розвитку, житловій політиці, спорті, політиці доступу до прав людини та інклюзії у широкому розумінні”, – підбив Олег.

Окрім цих спікерів, у Школі виступили й інші, котрі обговорили разом із присутніми теперішню ситуацію в Україні, наші перспективи, шляхи та ймовірні наслідки тих чи інших ходів. І, як слушно зауважив Остап Дроздов: “Кожні вибори – це порція вазиліну..”, тож будьмо завжди політично обізнаними та цинічно підкованими громадянами та вміймо робити правильний вибір…без допоміжних засобів прникнення.