Під час реставрації монастиря в Підкамені будівельники знищили десятки давніх поховань, перемістили та пошкодили одинадцять надмогильних плит старого кладовища. Зігнорувавши рекомендації археологів, робітники порушили культурний шар на території пам’ятки архітектури національного значення.
Проект реставрації храму та дзвіниці у смт. Підкамінь розпочали у 2018 році. Його реалізують в рамках проєкту «Транскордонний паломницький маршрут як інструмент промоції спільної історико-культурної спадщини в українсько-польському прикордонні», що фінансується з коштів Програми транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна 2014-2020.
У червні, під час проведення попередніх археологічних робіт, співробітники Рятівної археологічної служби розкрили частину кладовища на подвір’ї, в межах внутрішніх оборонних мурів монастиря. Було виявлено надмогильні плити та рештки 28 поховань, частина з яких – дитячі. За висновками археологів, кладовище функціонувало тут з початку ХVІІ ст.
За словами археолога Рятівної археологічної служби Олександра Сілаєва, за результатами шурфування археологи рекомендували скорегувати проєкт у частині зміни рівня пониження подвір’я та наполягали на збереженні в непорушеному вигляді наявних на кладовищі давніх поховань.
«Вчора, 16 липня, під час моніторингу проведення реставрації у Підкамені, ми були дуже здивовані, що усі наші рекомендації проігнорували. Будівельники знищили частину кладовища, перемістили і пошкодили 11 надмогильних плит через що ми втратили важливу інформацію: тепер ці плити не можна прив’язати до конкретних місць і поховань», – пояснює Олександр Сілаєв.
Рятівна археологічна служба вже підготувала відповідне звернення до департаменту архітектури та розвитку містобудування, який є замовником робіт, з вимогою негайно призупинити земляні роботи та забезпечити збереження кладовища XVII-XVIII ст., яке є невід’ємною частиною комплексу Домініканського монастиря в смт. Підкамінь.
Подальші земляні роботи можливі лише за участі археологів та з врахуванням їхніх висновків і рекомендацій.
Монастирський храм у селі Підкамінь є пам’яткою архітектури національного значення XV-XVIII ст. з охоронним номером – 407. Перша згадка про монастир датована 1464 роком. Він діяв до 1946 року, у 1940-50-их роках там була тюрма НКВС. У другій половині 1950-их років замість в’язниці функціонував психоневрологічний інтернат закритого типу. У храмі зробили конюшню, а згодом – гараж для сільськогосподарської техніки. З 1997 року монастир відновлено. Тепер він належить монахам студитам УГКЦ і має назву Монастир походження дерева Хреста Господнього.
