Учора, 22 січня в Україні традиційно відзначали День Соборності та 100-річчя Акту Злуки, важливу історичну подію, яка стерла кордони між берегами Збруча чи Дніпра, стерла кордони між нами, українцями.
Про це в коментарі для нашого видання розповів прес-секретар Національного Корпусу Львівщини Євген Сюч.
“Акт Злуки – це один з тих моментів в історії України, які стали фундаментальними та основотворчими на століття вперед. Проте, на відміну від таких “контрольних точок” нашої історії, як прихід князя Олега у Київ, Грюнвальдська битва чи битва під Оршею, Хмельниччина він відрізняється однією суттєвою ознакою. Він не лише змінив конкретну ситуацію в історії та привів нових людей та покоління до влади, але вперше приніс єдність. Єдність навколо нації, Батьківщини, те, чого у вищезгадані моменти не було повністю, не було достатньо. І якщо після попередніх великих звитяг українців наступала реакція, чи банальна зміна окупантів, то Акт Злуки нехай і проіснував недовго, як документ і політично-юридична реальність, проте став вічним як даність. І навіть найстрашніші 70 років у нашій історії не стерли його з пам‘яті – вперше. Якщо наша історія-спіраль, то на шляху до такої бажаної століттями Великої України 22 січня 1919 року – передостанній виток. Україна вже є, її не стерти і не знищити, залишилося лише дати можливість достойним людям довести цю тисячолітню епопею до переможного кінця” – вважає прес-секретар НК Львівщини.
За словами Начальника Штабу Національного Корпусу Львівщини Святослава Сірого, цю історичну подію варто осмислювати в межах сучасних українських реалій та робити нові висновки.
“Коли 24 серпня 1991 року відтерміноване червоними відновлення незалежності відбулося, нам ці кордони стали нав‘язувати нові царі – з синьо-жовтими стрічками, але з ненавистю до нас у серцях. Це продовжується й досі – дорогі біл-борди з представниками духовенства, обкладинками «нових» конституцій, обіцянками спрямовані лише надурити. Надурити і виставити свої кордони, вже якщо не етно-культурні чи державні, то кордони крадених грошових потоків. З усіх тих, хто зараз найголосніше кричить про єдність, згадує 22 січня 1919, ніхто не доклав і 1%, щоб скріпити об‘єднання українців. Вони його руйнують, бо ділять електорат – на всіх не вистачає. А ми в цей час, у вирі Революції, війни, дійсно змогли об‘єднати країну – не за цензовим чи якоюсь-ще ознакою, а навколо Ідеї, заради Ідеї, проти ворогів нашої Батьківщини. Схід та Захід, Північ та Південь, Центр – усі учасники Азовського Руху діють з однією метою. І Ідея наша полягає в тому, аби довести чин Злуки до кінця – та збудувати з України сильну, розвинуту, могутню та багату державу, за яку боролися наші прадіди, та вигнати з неї усіх тих, хто прикривається перемогами наших предків заради влади. Тільки коли в Україні ніхто з влади більше не буде брехати людям, займатися популізмом, продавати за нашими спинами нашу землю та свободу замість роботи на благо Нації, ми зможемо заявити, що на великому шляху боротьби за свою Батьківщину ми врешті досягли звитяги” – зазначив Святослав Сірий.
