Культурна спадщина чи пісок: як Дроговижани та Миколаївчани захищають історичну фортецю міста Миколаїв від загарбників – бізнесменів (фото, відео)

0
1063

Над історичною пам’яткою часів Першої світової війни, розташованою у селі Дроговиж під Миколаєвом, яка залишилась майже неушкодженою до сьогодні, дамоклевим мечем нависла загроза знищення.
Чотири власники фірми «Західінвест-партнери», для яких заробити декілька сотень тисяч на продажі піску важливіше ніж зберегти культурну спадщину, вирішили перетворити частину фортеці на піщаний кар’єр.
Дроговижани та Миколаївчани разом з громадськими активістами повстали на захист історичного минулого та культури майбутнього. Вже чотири місяці вони успішно тримають оборону фортеці.
Леонід Озірковський, декан Інституту телекомунікацій, доцент кафедри теоретичної радіотехніки та радіовимірювань Національного університету «Львівська політехніка», поспілкувався з журналістом «Цинічного Львова» та розповів про усі тонкощі цієї проблеми.

Розкажіть, будь ласка, з чого розпочався конфлікт?
Фортеця м. Миколаїв входить до пам’яток Міністерства культури України, занесена в реєстр Міністерства культури України та має охоронний номер 2967-ЛВ. Будь-які роботи на території фортеці неможливі без його дозволу. Не зважаючи на це, фірма «Західінвест- парнери» на чолі з її власниками Павлом Гузаром, Ігорем Шияном, Дмитром Нікітіним та Іваном Маркевичем спершу за декілька днів викупили земельні ділянки сумарною площею 23,4787 гектари, які охопили і територію фортеці, а згодом подали запит до «Держгеонадр» та Дроговижської районної ради про дозвіл на геологорозвідку на цьому місці.
«Під час прийняття рішення просимо звернути увагу на погодження сільської ради»,- було зазначено в листі “Держгеонадр” до Дроговизької та Миколаївської районних рад.

Вся сіль у тому, що такої згоди не існувало, було лише погодження з сільським головою Дроговижу. Втім, незадовго після цього Миколаївська районна рада дозволила чотирьом бізнесменам провести геологорозвідку, з метою утворення кар’єру завглибшки 50 метрів. Цікавий факт: на офіційному сайті районної ради інформація про рішення була опублікована тільки через 2 тижні після його прийняття. Ще один дивний збіг подій: саме в цей час вийшов наказ «Держгеонадр» про затвердження ділянки майбутніх робіт.
Крім цього, згодом компанія надала пояснювальну записку, в якій навели каталог географічних координат кутових точок землі, яку вони вже назвали «Ділянка надр піску «Дроговизька». Коли люди нанесли ці крайні точки на карту, то побачили, що майбутній кар’єр заходить на межі Фортеці м. Миколаїв.

Якою була реакція миколаївчан та дроговижан, коли вони дізнались про все це?
Коли місцеві жителі та представники громадської ради довідались про затверджене рішення районної ради, яке я щойно згадував, то вже на наступний день після його оприлюднення на сайті, відбулися збори, на яких склали звернення про те, що фортеця є історичною пам’яткою і утворювати кар’єр тут не слід. Це звернення 25 лютого передали Олегові Синютці.
Згодом, 5 березня в Дроговижі відбулися громадські слухання, на яких жителі села одноголосно заявили, що вони проти утворення кар’єру і попросили районну раду скасувати попередній дозвіл. Місцеві активісти, зокрема з Громадської ради, також створили звернення про виконання норм захисту і збереження пам’ятки згідно з законом.
Крім цього люди зібрали більше ніж 700 підписів під громадським зверненням з проханням паспортизації фортеці. Це звернення підписали багато важливих людей: історик та професор Леонтій Войтович, художник Олександр Мірошніков та усі священики Миколаєва та Дроговижа.

Дійсно приклали багато зусиль. А от чи отримали зворотну реакцію, відповідь від управлінців?
Та все як об стіну горохом: жодних відповідей. Синютка на звернення не відреагував, на громадських слуханнях, які я вже згадував раніше – те ж саме. При тому, що між усіма нашими зверненнями, зборами і намаганнями почути конструктивну відповідь проходив певний час. Одного разу на зборах районних голів ми на пряму поставили запитання: «Навіщо ви це робите?» У відповідь почули, мовляв «все добре, не переживайте, це не важлива пам’ятка, а селу потрібні гроші».

Чи були окрім словесних перепалок якісь агресивні дії у Ваш бік?
Нещодавно поблизу фортеці невідомі вандали спиляли старі тяжкі дерева. Діаметр одного такого – приблизно 60-70 сантиметрів. Дивно це чи ні, але дерева зрізали так, що всі вони впали на одну точку – спостережні пункти.
Волею-неволею, з’являється здогадка, що хтось «розумний» подумав, що коли не буде пам’ятки, не буде й проблеми, адже людям не буде що захищати.

Чи взагалі підтримує вас хтось із депутатів?
Нас активно підтримує «Національний корпус» Львівщини. Також до нашої ініціативи долучилися народні депутати, зокрема Тарас Батенко та Віктор Кривенко. Вони подали депутатський запит до Держгеонадр та в Генеральну прокуратуру про цю ситуацію. Цікаво, якою буде їх реакція.

Чому є важливо вберегти цю фортецю для Вас і загалом для українців?
Наше завдання – зберегти цю історичну пам’ятку, адже це чи не єдина незруйнована фортифікаційна споруда часів Першої світової у Східній Європі. Також у 1919 році тут стримували наступ поляків підрозділи Української галицької армії. Після Другої світової та до середини 50-х років тут було декілька криївок бійців УПА.

Її потрібно зберегти не тільки тому, що це пам’ятка. Перш за все, це майбутнє патріотичне виховання нашої молоді. Тому ми просто зобов’язані зберегти фортецю, не зважаючи на бізнесменів, які просто хочуть зробити яму з піском.

Фортецю міста Миколаїв розпочали будувати ще 1910 року. Вона складалась з 23 польових укріплень та 8 батарей. Гарнізон споруди налічував 10 тисяч вояків. Сьогоднішня історична пам’ятка на початку XX століття була останнім словом фортифікації: при її будівництві застосовували останні досягнення інженерної на артилерійської техніки.
За задумом проекторів, основним завданням Фортеці міста Миколаїв було прикриття обох мостів через Дністер, які прострілювали кулеметами та артилерією з закритих позицій. Фортеця міста Миколаїв фігурує в описах найбільш запеклих Галич-Львівських боїв кінця серпня – початку вересня 1914 року. Саме в цей час вирішувалась доля всієї Галіційської кампанії.

На Миколаї фортифікаційних споруд часів Першої світової війни на місці яких хочуть зробити карєрвщині громада бореться за збереження

На Миколаї фортифікаційних споруд часів Першої світової війни на місці яких хочуть зробити карєрвщині громада бореться за збереження

Опубликовано Цинічний Львів Пятница, 5 апреля 2019 г.

загрузка...