Дружина проросійського політика Віктора Медведчука Оксана Марченко володіє нафтовим бізнесом у Росії. Цю інформацію вже підтвердив і сам Медведчук. Втім тепер з’ясувалося, що нафтопродукти подружжя кумів Путіна зокрема постачає в окупований Крим.
Про це повідомляє “Цинічний Львів” з посиланням на сюжет журналістів “Схеми”.
Чотири роки в нафтовому бізнесі Росії
Влітку 2018 року дружина Віктора Медведчука Оксана Марченко мала складний період у житті. Вона вирішила взяти участь у шоу «Танці із зірками» на «1+1», однак частина колективу телеканалу публічно виступила проти. Мовляв, неприпустимо, щоб дружина проросійського політика і кума Путіна була на цьому шоу.
На початку вересня 2018 року «Схеми» опублікували розслідування про Оксану Марченко. Тоді журналістам вдалося розкрити несподіваний аспект її життя: вона не просто телезірка, а й із серпня 2016 року – власниця нафтового бізнесу в Росії. Цей факт згодом підтвердив і сам Медведчук, додавши, що управляє жінчиним бізнесом він.
Минуло два роки, і Оксана Марченко випустила авторський фільм про той складний для неї період. У ньому вона повертається до танцювальної теми і розповідає про всі труднощі, які їй довелося пережити на «Танцях з зірками».
Це надихнуло повернутися до старої нафтової теми і журналістів програми «Схеми». І з’ясувати, як розвивається нафтовидобувний і нафтопереробний бізнес родини Віктора Медведчука і Оксани Марченко.
З чого ж складається цей нафтовий бізнес?
У Ханти-Мансійському окрузі є Гавриківське нафтове родовище. Компанія «НЗНП Трейд», яку контролює Оксана Марченко, на сумнівному конкурсі виграла право видобувати там нафту. Запаси родовища сама ж компанія «НЗНП Трейд» оцінює в понад 130 мільйонів тонн нафти.
У Ростовській області працює «Новошахтинський завод нафтопродуктів». Він переробляє нафту на бітум, мазут і газойль (аналог дизпалива). Більшою часткою заводу теж володіє Оксана Марченко. Поруч із заводом, на річці Дон, є нафтовий термінал, куди час від часу припливають танкери тієї ж Оксани Марченко.
Так, у дружини Медведчука є вісім нафтових танкерів. Сервіс Marine Traffic, який показує історію маршрутів та місцезнаходження суден в реальному часі, вказує, що цими танкерами Марченко володіє через російську компанію Rosewood Shipping, яка займається морськими вантажоперевезеннями.
У Ростові-на-Дону зареєстрована компанія «Торговий дім НЗНП». Вона продає нафтопродукти. Цю фірму теж контролює Оксана Марченко.
Всі названі компанії є у декларації Віктора Медведчука.
«Щодо бізнесу я коментарів не даю»
Тож що змінилося змінилося за ці роки? Які успіхи у родини Медведчука із нафтовим бізнесом у Росії? І куди вони продають свої нафтопродукти?
«Схеми» звернулися із запитаннями про російський нафтобізнес напряму до Віктора Медведчука, та він не відповів.
«У мене засідання фракції. А щодо бізнесу, я ніяких коментарів нікому не даю», – відповів політик, хоча іще за два тижні до цього охоче коментував, наприклад, спільний бізнес з Ігорем Коломойським.
Що може приховувати Віктор Медведчук?
Журналістське розслідування тривало близько двох місяців. І, зрештою, «Схеми» зрозуміли, чому запитання про нафту можуть бути некомфортними для народного депутата.
Бензовозами – в Крим
На початку червня 2020-го губернатор Ростовщини по відеозв’язку прозвітував перед президентом Росії Володимиром Путіним про успіхи в регіоні. Окремо згадав і про «Новошахтинський завод нафтопродуктів».
Це підприємство, як уже відомо, контролює Оксана Марченко – дружина Віктора Медведчука.
Завод став активом родини на початку 2018 року. При цьому українські експерти не дуже високо оцінювали якість пального, яке виробляє це підприємство. І говорили про необхідність модернізації.
«Те дизельне пальне, до речі, не зовсім гарної якості, яке виробляв «Новошахтинський завод», потрапляло через кордон Росії і України контрабандою», – розповів «Схемам» аналітик UPECO Олександр Сіренко.
Але обставини склалися так, що низка факторів сприяли розвитку підприємства. По-перше, за повідомленнями російських ЗМІ, НЗНП на місцевому рівні підтримувало Міністерство економічного розвитку Ростовської області. По-друге, у 2019-му допомога надійшла і на рівні федерації. Міністерство енергетики Російської Федерації та «Новошахтинський завод» підписали угоду. Відповідно до неї, підприємство вкладає кошти у модернізацію, а натомість отримує зворотний акциз на нафту, що по факту означає зменшення податкового тиску для заводу і збільшення прибутків.
Справи пішли непогано. У тому ж 2019 році завод Медведчука-Марченко, за даними російського державного інформаційного ресурсу фінансової звітності, отримав рекордний прибуток порівняно з кількома попередніми роками – 3,6 мільярда рублів.
Що ж забезпечило такий успіх заводу? Де реалізують його продукцію?
Журналісти «Схем» припустили, що окрім Ростовської області, де розташоване підприємство, солярку можуть продавати і в анексований Крим. Адже це відносно недалеко, а на півострові немає крупних нафтопереробних підприємств.
І дуже швидко знайшлося підтвердження: справді, газойль (аналог дизпалива) «Новошахтинського заводу нафтопродуктів» без проблем – суходолом, а потім через міст – дилери час від часу привозять в анексований Крим.
«Із «Новошахтинським» переважно працює Ростовська область, і в Крим не так часто у нас запити на це паливо. Але, як я вже сказала, клієнти є, мені потрібно просто їх набрати. Але ми працюємо, у нас прямий договір», – зазначила нам під час телефонної розмови Марина Тогулєва, менеджерка краснодарської компанії «ЮЛК-Альянс».
«Схеми» виявили три російські компанії з Краснодару, які бензовозами доправляють нафтопродукти із «новошахти» в Крим: «ЮЛК-Альянс», «Стройпроминвест», ТК «Югдизель». Всі три компанії прорахували нам вартість дизпалива з доставкою в Крим. Найвигідніша пропозиція – 32,7 рублі за літр (приблизно 12 гривень).
Також журналістам надіслали паспорт на цей дизель і навіть його фотографію. Крайня банка зліва наповнена продукцією заводу Медведчука-Марченко.
Таким чином «Схеми» встановили: нафтопереробний завод родини кумів Путіна має підтримку на рівні області та міністерства енергетики РФ і виробляє пальне, яке бензовозами через Ростовську область, Краснодарський край і Кримський міст привозять в окупований Росією Крим. І це встановити виявилося нескладно.
Але, окрім цього, журналісти зауважили ще один момент. Представники майже всіх компаній, з якими вони говорили про доставку продукції із «новошахти», згадували про танкери. І говорили про експорт.
Відтак «Схеми» продовжили розслідування, щоб з’ясувати: якими танкерами і в які країни експортує «Новошахтинський завод» свої паливні матеріали. Факт продажу в анексований Росією Крим, звісно, неприємний. Але він не здався журналістам головною причиною, через яку Віктор Медведчук уникав відповіді на пряме запитання.
Таємниці чорноморської «перевалки»
Ростовський порт, Російська Федерація.
Там розташований нафтовий термінал, куди час від часу припливають танкери дружини Віктора Медведчука Оксани Марченко. Ними вона володіє через російську компанію Rosewood Shipping.
Що ж це за судна?
Відповідно до даних ресурсу з відслідковування суден Marine Traffic, компанія Rosewood Shipping володіє вісьмома нафтовими танкерами.
П’ять із них менші за розміром. Їхня довжина близько 140 метрів, а місткість – від 5,4 до 6,7 тисяч тонн. Назви цих танкерів відрізняються лише цифрою: це Sanar-1, Sanar-2, Sanar-3, Sanar-4 і Sanar-5. Ходять ці п’ять суден під російськими прапорами.
Три інші танкери об’ємніші. Sanar-7 та Sanar-8 мають довжину в 250 метрів і місткість понад 130 тисяч тонн кожен.
Довжина останнього танкера – Borey – 228 метрів, він може приймати вантажі до 75 тисяч тонн. Sanar-7, Sanar-8 та Borey ходять під прапорами Мальти.
Читайте також: Телеканал Медвечука показав у День Незалежності концерт із російськими зірками