Поволі та зі «скрипом», неохоче і під тиском міжнародних організацій, але українська влада таки намагалася робити бодай позірні кроки у сфері боротьби з корупцією. Принаймні донедавна могло скластися таке враження.
Зокрема, окремі елементи електронного урядування і доступу до публічної інформації за допомогою європейських важелів впливу стали доступними для кожного українця, озброєного інтернетом. Окрім того, в країні створили цілий ряд абревіатурних структур, які начебто відповідають за боротьбу з корупцією – НАБУ, НАЗК, САП тощо.
Така активність була майже нульовою та все ж чинній владі таки вдавалося створити бодай образ країни, яка намагається подолати свою ракову пухлину. Але все змінилося дуже раптово: державні мужі забули про гру у чесність та відкритість, як і перестали зважати на те, що економіка країни потребує вливань міжнародних кредиторів.
Ще на початку року група депутатів, яким, за деякими відомостями, загрожувало слідство, подали звернення до Конституційного Суду України щодо неправомірності існування у Кримінальному кодексі статті про незаконне збагачення. Під зверненням підписалися 59 народних обранців, які представляють у Парламенті Народний фронт, БПП, Відродження і Опозиційний блок.
Розглянувши звернення, 26 лютого Конституційний Суд виніс рішення, яке не підлягає оскарженню – стаття про незаконне збагачення є «такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною)». У такий спосіб завершення показових антикорупційних намагань влади отримало офіційне підтвердження. Адже кожен з нас розуміє, що майже миттєво відбувся «відкат» процесу боротьби із корупцією і рішення Конституційного Суду фактично перекреслює дієвість елементів електронних декларувань та можливість реального впливу на злодійкуватих чиновників і депутатів.
На фоні резонансного скандалу з оборонкою таке рішення виглядає ще одним плювком в обличчя українському народові, який упродовж 5 років марно чекав хоч якихось змін.
Нагадаю, стаття N368-2 дозволяла притягти чиновників до відповідальності у випадку, коли їхні активи та витрати явно перевищують офіційні доходи. Логіка проста: якщо сім’я чиновника має майно та веде стиль життя, що не відповідають їхнім офіційним доходам – він причетний до корупції і повинен відповідати за це.
…Без існування цієї статті зникає навіть примарний шанс на те, що скоробагатьків, які засіли у владних кабінетах, вдасться покарати. Відтепер ні слідчі органи, ні прості українці більше не матимуть права підозрювати «сильних світу цього» у нечесності.
І тут тексті уже можна було б ставити крапку і не повертатися до цієї теми поки в країні не зміниться владна верхівка і не розпочнеться справжня боротьба з корупцією. Але ця історія, вірогідно, має наслідки не тільки у сфері протидії незаконному збагаченню. Уже зараз своє занепокоєння висловили європейські партнери України та міжнародні організації.
Зокрема, секретаріат організації «Transparency International» наголосив, що таке подання Конституційного суду порушує міжнародні зобов’язання України. За підрахунками експертів, рішення КС автоматично закриває 65 розслідувань і має прямий вплив на 4 справи проти високопосадовців, що уже перебувають у суді.
Також варто нагадати, що прийняття статті, яка запобігає незаконному збагаченню чиновників, свого часу було однією із умов надання Україні безвізового режиму та чергового траншу кредиту МВФ. А відтак, скасування цього важливого пункту в українському законодавстві може стати причиною перегляду норми про візову лібералізацію з ЄС. Скоріше за все, поки що безвіз ніхто не скасує, але уже сам факт підняття цієї теми на порядок денний може бути прямим сигналом про охолодження відносин із західними партнерами України.
Ще одним наслідком відповідного рішення суду може стати погіршення співпраці із Міжнародним валютним фондом. Так, уже зараз з’явилася інформація про те, що МВФ переніс терміни надання Україні чергового кредиту в 500 млн доларів. І тепер для покриття дефіциту в резервах влада буде змушена брати кредити в комерційних банках, які врешті коштуватимуть кожному з нас втричі дорожче, аніж позики у міжнародних кредиторів.
Отже, рішення суду дало старт своєрідному «ефекту метелика», який дуже скоро породить цілий ряд проблем для кожного з нас. А нечесні чиновники і надалі радітимуть, ховаючись у своїх золотих палацах, якщо українське суспільство не зробить відповідних висновків 31 березня.
Вочевидь зараз потрібно якомога скоріше приймати нову статтю Кримінального кодексу України, яка б замінила скасовану судом. Але чи поспішатимуть у владних кабінетах? І чи тепер не пропишуть у КК звичайного окозамилювального пункту, який не матиме жодного впливу на боротьбу з корупціонерами…? Питання залишається відкритим, принаймні до приходу нової влади…