Цікава ситуація трапилася у селі Красів Львівської області, про це повідомляє притулок сімейного типу “Вуглик”.
Історія про те, як все могло би бути, якби не купка пройдисвітів. Історія про те, як небайдужі люди можуть об’єднатись і спрацювати командою, задля порятунку тварини і безпеки людей.
Ранок був звичайним, поки до Олександри не зателефонували. На дорозі поблизу зупинки с.Красів знайшли величезного собаку схожого на алабая чи кавказця, хоча неозброєним оком видно, що тварина не породиста.
“Заберіть собаку до притулку, бо хтось його вб’є або ж під колеса ненароком потрапить!”- просила депутат села Красів Тростянецької ОТГ.
“Хммм… Ми б забрали, але ж ми вам заважаємо, бо буцімто незаконні…”
Але життя собаки важливіше ніж словесні перепалки, тому ми поїхали до Красова. Покружляли-пошукали і, не знайшовши нікого на зупинках, поїхали назад. Щойно повернулись додому, чуємо ще один телефонний дзвінок: староста сусіднього села Тернопілля також просить приїхати і допомогти, бо у них на зупинці лежить “великий і агресивний” собака.
“Ми ж були там 15 хвилин тому, там нікого не було!”
Зорієнтувавши нас де саме є собака, староста повідомив, що на місці вже є наряд поліції. Коли прибули на зазначене місце, побачили собаку, а довкола нього, на дорозі, компанію, яка складалась з поліцейських, старости і депутата села Тернопілля та депутата села Липівки. Я спробувала пожартувати, що то виїзна сесія ОТГ, але старості пану Андрієві, смішно не було. Пес напав зранку на чотирьох мешканців його села, був явно агресивний. Ситуацію ускладнювало те, що патрульні були явно налаштовані на розстріл тварини.
Після десятка безрезультатних телефонних переговорів з кінологами та ЛКП, обдзвону усіх можливих волонтерів з проханням допомоги з виловом, було прийнято рішення діяти самостійно.
Чоловіки – депутати з ОТГ домовились про спільне чергування біля місця, де знаходився собака, щоб убезпечити перехожих. Поліцейських, які мали намір убити собаку, відпустили “від гріха подалі”. Чергові розділили між собою обов’язки: одні поїхали за їжею для голодної тварини, інші за ветеринаром, я привезла великий намордник і строгач.
Собаку вдалось зловити та одягнути на нього намордник і ошийник. Ветеринар ввів заспокійливе і ми змогли забрати собаку в притулок.
Ось тільки ще одна проблема – це велетень!
“Нам довелось переселяти інших собачок по декілька в один вольєр, щоб звільнити один надійний для нього.”
Філія притулку “Вуглик”, що розташований в селі Красів Миколаївського району Львівської області висловлює щиру вдячність усім небайдужим людям, які долучились до порятунку їх нового мешканця: “Сподіваємось, що такий вид співпраці принесе усім набагато більше користі і позитивних емоцій ніж розбрат, який базується на меркантильних прагненнях окремих осіб!”
