Від п’яти до семи років позбавлення волі за зберігання дров без документів. Таке покарання передбачене за законом, який 10 жовтня ухвалила Верховна Рада. Зміни внесли до Адміністративного і Кримінального кодексів. Нині закон очікує підпису президента. Як пояснив Суспільному адвокат Олексій Кінебас, якщо він набере чинності, правопорушниками можуть стати чи не усі жителі сіл на Чернігівщині. Комусь загрожуватиме штраф, а комусь і кримінальна відповідальність.
Про це пише Суспільне.
Адвокат Олексій Кінебас коментує норми закону, який Верховна Рада прийняла. Посилення покарання, зокрема, за незаконне вирубування і пошкодження дерев у законі називають вдосконаленням відповідальності.
“Внесена нова стаття до Кримінального кодексу і Адміністративного кодексу – незаконне зберігання деревини. Тепер може бути або адміністративна, або кримінальна відповідальність просто за зберігання, перевезення або збут. Наприклад, дві особи, подружжя, зберігають дрова на суму понад 30 000 гривень, не мають документів, де вони ці дрова купили. Кримінальна відповідальність передбачена від п’яти до семи років”
“На сьогоднішній день існує кримінальна відповідальність за незаконну порубку лісів, законом змінено цю норму — стаття 246 викладена у новій редакції, і тепер кримінальна відповідальність передбачена за незаконне вирубування або пошкодження дерев, або чагарників, незалежно від того чи це ліс, чи це не ліс”, — розповів адвокат.
“Навіть якщо цих дров менше ніж на 30 000 гривень — це адміністративна відповідальність, там теж передбачені штрафи, якщо, наприклад, ви зберігаєте один стовбур, одне дерево, один якийсь пеньок — ця деревина має мати документи, де ви її взяли. До 100% жителів, які проживають в сільській місцевості, вони будуть особами, яких слід би було притягти”, — каже адвокат.
Якщо шкода через незаконне вирубування чи пошкодження дерев та чагарників буде кваліфікована як істотна, пояснює адвокат, за це загрожує від 34 000 гривень штрафу, аж до п’яти років позбавлення волі. Все залежить від вартості пошкодженої деревини та обставин. Якщо знищення дерев та чагарників кваліфікують як таке, що спричинило тяжкі наслідки в умовах воєнного стану, покарання прописане суворіше, каже Олексій Кінебас.
“Такі люди отримають від семи до 10 років. Для прикладу, за ненавмисне вбивство можна отримати від п’яти до восьми років максимум”.
“Цей закон не має жодних перехідних положень, це означає, що цей закон підписує президент, він вступає в силу, потім до людини, яка зберігає дрова на 30 000 гривень приходять працівники поліції і є кримінальне провадження. Особа каже, я там прибав ці дрова влітку чи восени, чи взагалі минулого року, — це жодним чином його не звільняє від відповідальності, бо він зберігає дрова зараз. Це може призвести до адміністративної відповідальності або ж в залежності від обсягу, до кримінальної відповідальності”.
Що кажуть депутати, які ініціювали закон
Ухвалений закон №9665 на сайті Верховної Ради має 26 ініціаторів. Телефонуємо одному із них – нардепу від “Слуги народу” Данилу Гетьманцеву.
“Напевно з кимось підписав…. це ж навіть не мій закон, де я був співавтором, можливо, так воно і було, але ж воно змінюється між першим та другим читанням. Тобто там можливі були зміни, не готовий вам коментувати його”.
Ми намагались зв’язатись з іншими ініціаторами закону. З шести, яким набирали, троє не відповідають на дзвінки, нардепка від “Слуги народу” Марина Мезенцева-Федоренко пообіцяла прокоментувати пізніше, пославшись на зайнятість. Нардеп від “слуг” Юрій Камельчук відповів наступне:
“Моя мотивація стосується покарання за незаконну вирубку. Вона стосується усіх”.
Також ми намагались отримати роз’яснення від голови комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності Сергія Іонушаса. На дзвінки та повідомлення він не відповідає. 15 жовтня закон направлений на підпис президенту України.
“Він прийнятий, проголосований Верховною Радою у всіх трьох читаннях, підписаний головою Верховної Ради, залишився по суті єдиний підпис — підпис президента. Сподіваємось, вето буде накладено”, — розповів Олексій Кінебас.