Група народних депутатів запропонувала на законодавчому рівні встановити 25 лютого Днем української жінки, 9 березня – Шевченковим днем, а другу неділю травня – Днем матері.
Про це йдеться у Законопроєкті №9009, який зареєстрували у ВРУ 13 лютого.
Автори пропонують внести зміни до Кодексу законів про працю України, щоб встановити українські свята:
- 25 лютого – День української жінки (День українки), у день народження Лесі Українки;
- 9 березня – Шевченків день, у день народження Тараса Шевченка;
- друга неділя травня – День матері.
Ініціатива спрямована «на визнання усталених традицій та вкорінення історичної пам’яті в українському культурному просторі».
«Досі на державному рівні визначено вихідним днем 8 березня – так званий Міжнародний жіночий день, встановлений окупаційним московським режимом з метою популяризації власного погляду на роль і місце жінок. Його впроваджено за ініціативи Клари Цеткін у 1921 році, з прив’язанням до початку Лютневої революції в Росії 1917 року. На противагу вважаємо більш доцільним відзначати »День української жінки« в дату народження найвідомішої української письменниці та громадської діячки – Лесі Українки, а саме 25 лютого», — вважають автори.
Натомість, у березні необхідно відзначити пам’ять Тараса Шевченка в день його народження, 9 березня.
На офіційному рівні, на їх переконання, слід визнати «День матері», «який вже понад 100 років традиційно святкується українцями».
Вони додають, що ці святкові дати «вже апробовані суспільством, і десятиліттями відзначаються українськими спільнотами на батьківщині та закордоном. Тепер же необхідно врешті закріпити офіційний статус цих дат, які вже визнані українським народом».
Щоб уникнути економічних втрат через ще один вихідний, нардепи пропонують «усунути інші комуністичні рудименти – насамперед 1 травня (так званий День праці), який використовувався для пропаганди в Совєцькому Союзі та Третьому Рейху (де теж був офіційним святом)».
«У травні також слід позбутися минулих рудиментів щодо святкування »Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні« 9 травня, що використовується московським режимом як головне ідеологічне обґрунтування агресії під гаслами »боротьби з нацизмом і фашизмом”, — вважають автори.
Вони нагадують, що закінчення Другої світової війни на європейському фронті у світі відзначається 8 травня — і в інших державах це не святковий, а траурний день пам’яті десятків мільйонів загиблих.
«Відповідний характер слід повернути й Україні, що дозволяє обійтись без святкувань на кістках і скасувати вихідний день. Залишивши лише »День пам’яті та примирення” 8 травня, без вихідного дня.