ДО РІДНОГО НАРОДУ, ПОДАЮЧИ ЙОМУ УКРАЇНСЬКИЙ ПЕРЕКЛАД ШЕКСПІРОВИХ ТВОРІВ
Народе без пуття, без чести і поваги,
Без правди в письменах, завітах предків диких,
Ти, що постав єси з безумної одваги
Гірких п’яниць, сіпак і розбишак великих!
Єдиний в тебе скарб — прапращурівське слово,
Закляв його Боян від кражі й чудоядства:
Одно воно твого життя міцна основа,
Певніша над усі потуги і багатства.
Це голос праведний до тебе з домовини,
Промова душ святих, що марно погибали
В страшенних злигоднях двоїстої Руїни…
Останню козаки твоїм тріюмфом звали.
О варваре сліпий! Покинь тріюмфовати,
Потуп ся, счервоній од сорома тяжкого:
Бо мають всі твої сусіди що назвати
Своїм, а ти своїм не назовеш нічого.
Що не здобув єси мечем серед Руїни,
Все взяв у тебе з рук премудро твій добродій:
Шукаєш помацки десь іншої Вкраїни,
І з материзною ховаєшся мов злодій.
На-ж дзеркало: воно всесвітнє, визирайся,
І зрозумій, який ти азіят мізерний,
Розбоєм по світах широких не пишайся,
Забудь свій манівець, козацький пролаз темний,
І на культурну путь Владимерську вертайся.
_ _ _
– Вчитайтеся уважно в ці, актуальні до українського сьогодення, віршовані рядки, написані у далекому 1882 році Великим Українцем Пантелеймоном Олександровичем Кулішем (фото 1), ювілей якого відзначаємо нині.
Народився Панько Куліш рівно два століття тому – 7 серпня 1819 року, у містечку Воронежі Глухівського повіту Чернігівської губернії (нині – Шосткинський район Сумської області). Був він дитям від другого шлюбу дрібного маєткового дворянина Олександра Андрійовича, який походив зі старшинського козацького роду Кулішів гербу Сліповрон (фото 2), і доньки козацького сотника Івана Гладкого – Катерини.
Протягом свого, насиченого епічними подіями і творчими здобутками, життя Пантелеймон Олександрович вніс безцінний вклад у розвиток української мови, літератури, філософії, історії, етнографії, перекладу, книгодрукування тощо.
Саме Куліш став автором першої фонетичної абетки для української мови – “кулішівки”, яка лежить в основі сучасного українського правопису.
Високо оцінив творчий доробок українського шляхтича Іван Франко, який називав Куліша перворядною зіркою в українському письменстві, одним із корифеїв нашої літератури.
Пантелеймон Куліш відомий також як перекладач Біблії українською мовою. Він же став автором першого українського історичного роману “Чорна рада”.
Та найбільшим своїм творчим успіхом Пантелеймон Олександрович вважав збірку фольклорно-історичних і етнографічних матеріалів “Записки о Южной Русі”, які з’явилися у Санкт-Петербурзі в 1856 – 1857 роках і викликали щирий подив та захоплення читачів.
Старий друг Куліша, символ боротьби українців за соціальну і національну справедливість Тарас Шевченко так відгукнувся про збірку свого приятеля: “Цю книгу скоро напам’ять буду читати. Вона мені так чарівно, живо нагадала мою прекрасну бідну Україну, що я немов з живими бесідую з її сліпими лірниками і кобзарями. Пречудова і вельми благородна праця! Брильянт у сучасній історичній літературі”.
Тішуся, що під час навчання у Львівському національному університеті ім. Івана Франка мав нагоду глибше пізнати цю багатогранну особистість в українській історії. Адже темою моєї дипломної роботи була “Громадсько-політична і наукова діяльність П.О. Куліша” (фото 3), яку писав під керівництвом шанованого мною доктора історичних наук, професора Костя Костьовича Кондратюка.
Історик Іван Вовк, спеціально для ІА “Цинічний Львів”