Трирічному Дмитрику, який живе у дитячому притулку, зробили ряд операцій. У хлопчика, – посттравматична катаракта правого ока. Тому на нього хлопчик не бачить. Небайдужі люди взялися допомогти дитині, бо родина бідує. Дитину виховує лише мама, і та виросла у дитбудинку. Ні постійної роботи, ні житла не має.
Мама хлопчика – Оксана прийшла помолитися до храму ікони Божої Матері “Скоропослушниця”. Потім розповіла свою історію. Прихожани та священники пройнялися нелегким шляхом 24-річної жінки. Отець Володимир взявся допомогти хворій дитині.
У центрі соціально-психологічної реабілітації дітей Тернопільської ОДА, де тимчасово проживає дитина, бо мама не має власного житла, домовилися про оперативне втручання із національною дитячою спеціалізованою лікарнею МОЗ України “Охматдит”.
З допомогою небайдужих вдалося зібрати кошти на проїзд до Києва та перебування у медичному закладі. Оглянувши маленького пацієнта, лікарі дали невтішні прогнози, попередивши, що око доведеться видаляти. Втім, священник та всі, хто допомагають дитині, вирішили не опускати руки.
З Божою поміччю їм вдалося домовитися з «Інститутом очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова НАМН України». Минулого тижня Дмитрикові провели першу операцію, повідомив у редакцію «20 хвилин» отець Володимир.
Дякувати Богові, ми зробили перший крок, – радісно розповідає священник.
Одеські медики провели оперативне втручання, яке тривало кілька годин. Їм вдалося забрати рани на оці, які утворилися під час травмування.
За словами отця, Дмитрик дуже важко відходив від наркозу. Організм виснажений, дитина не має сили.
Він нещодавно перехворів на ГРВІ. Слабенький хлопчик, важко йому дається те лікування. Але ми всі віримо у його зцілення, – наголошує благодійник.
Тепер хлопчик має пройти курс лікування. За станом самопочуття дитини постійно стежать медики. Операцію робили два найкращі одеські професори. Вони, каже священник, дають гарні прогнози на те, що око таки вдасться врятувати. – Після курсу лікування має бути ще одна операція, із замін кришталика, – каже він. – Витрати також будуть, операційні матеріали, а також перебування дитини у медзакладі. Мама не відходить від сина, запевняє священник.
Вона дуже змінилася, це випробування, сподіваємось, вплине на її духовний шлях. Вона не відходила від операційної ні на мить, плакала, молилася, і ми надіємося, що її молитва щира. У неї непросте життя, як і характер. Вона – вихованка дитбудинку, яка не знала ні батьківської любові, ні піклування. За плечима в неї нема нічого – ні постійної роботи, ні будь-якого житла. Єдине її багатство – це син. Ми стараємось зробити все, щоб врятувати хлопчикові зір, – говорить отець Володимир.
Наразі Дмитрик перебуває у одеській клініці. Він уже знайшов друзів та потихеньку звикає до нової лікарняної палати. На подальше лікування, а потім ще й реабілітацію піде не один місяць, а може, і рік. Але шанс є, понад 60% медики дають на те, що дитина зможе самостійно бачити світ.
Я щиро дякую всім небайдужим людям, які допомагають дитині, чим можуть. Кожна гривня, добре слово та молитва важливі для Дмитрика. Ми стараємось, аби зменшити кількість витрат, підключаючи всі благодійні програми. Але на медикаменти, операційні матеріали кошти йдуть. Цій родині треба допомогти, їм нема, звідки чекати підтримки. Навіть жити нема де, тому хлопчик до клініки проживав у дитячому притулку. Я черговий раз звертаюся до всіх, хто має змогу допомогти у порятунку малечі – будьте милостиві. І нехай кожен, хто простягає руку допомоги, отримає духовне зцілення та Божу благодать!
Кошти на лікування Дмитрика можна перерахувати на картку отця Володимира: 4731 2191 1589 0869 Бичак Володимир Степанович.