Вашій увазі стаття Сашка Лірника присвячена побиттю активістів правоохоронним орнанами під Подільським управлінням поліції Києва.
“Мадам Поліція. Чудо Відновленої Цноти”
Староста сільського весілля оголошує в мікрофон: “Дорогі гості! Весілля скасовується, бо, поки ви тут гуляли, старший боярин у хліві згвалтував молоду! Розходьтеся! А ні, перепрошую! Всі назад! Весілля продовжується, бо він вже вибачився!”
Щось подібне відбулося і з вибаченням начальника поліції за дії своїх підлеглих, коли вони побили людей із криком “Лєжать бандери!”
Та ще й флешмоб відбувся із оголошенням поліціянтами “Я бандера!”
Я навіть заповажав їх за це. Правильно флешмоблять.Тим більше що в поліції багато атовців-ветеранів.
Насправді це класно і зворушливо.
Ну, звичайно не для тих, кого по печінках лупили і принижували.
Питання в іншому – а що роблять яскраві прихильники ватного русского міра, практично ворога, в лавах нової поліції?
І скільки їх там? Одиниці, чи третина? Половина? Більше?
Чи є якийсь критерій відбору в поліцію за “ватністю”? Адже коли один так кричав, інші його товариші чули.І не зреагували. Значить згодні? Весь підрозділ? Всі підрозділи?
Коли нам чекати від них удару в спину – під час нападу фуйла,чи під час виборів? Навіть не знаю що і думати.
Чиєю “преторіанською гвардією” стануть “ватні поліцаї” після виборів?
Невже одних вибачень і флешмобів достатньо?
То що? Мадам, пардон мадмуазель, знову цнотлива?
Весілля продовжується?
Автор: Сашко Лірник
